Почему смуту считают первой гражданской войной в россии?

Гражданская война - непримиримая вооружённая борьба за государственную власть и собственность, в которой участвуют большие массы людей, относящиеся к различным классам и социальным группам. после пресечения династии рюриковичей в россии как раз и происходил этот процесс.

Смута – типичная гражданская война. во времена правления бориса годунова московское царство замирилось со всеми соседями, были установлены нормальные дипломатические отношения и т.д. при этом не забывали строить оборонительные рубежи, например крепость царёв борисов (сейчас это село червоный оскол в харьковской области).  во времена годунова в стране разразился страшный голод, власть, пыталась что-то сделать, но побороть погоду было невозможно. если бы хватило терпенья, то с молодым образованным царем фёдором годуновым, россия могла сделать серьезный рывок. не смотря на молодость и краткий срок правления, фёдор остался в , как первый царь картограф. именно при фёдоре годунове были составлены первые карты московского царства, что для страны играет не последнюю роль.  дальше появились “незаконные” претенденты на власть, не зря же их называли ворами. другие считали, что путем объединения московского царства и речи посполитой можно создать государство, которому никто не сможет противостоять в европе.  собственно, борьба претендентов на власть, иностранная интервенция (в том числе санкционированная московским правительством, например вторжение шведских рыцарей) красноречиво свидетельствует о том, что смута представляла собой гражданскую войну, когда ни борцы, не власть имущие последствия своих решений не рассчитывали до конца.

природные условия этих стран существенно отличаются друг от друга.

  египет – это страна песков. по земле египта протекает одна из самых больших рек в мире нил. в египте имеются плодородные долины пригодные для земледелия.

финикия расположена между средиземным морем и ливанскими горами, там мало плодородных земель, а полноводных рек нет вообще. поэтому основными занятиями жителей финикии является не земледелие, а ремесло и торговля.

палестина – гористая страна с плодородными долинами.   река иордан течет с севера на юг, вдоль всей палестины и впадает в мертвое море. в палестине развито земледелие.

 

Востанній чверті ix ст. почався останній етап формування давньоруської держави - об'єднання всіх східнослов'янських (а пізніше і неслов'янських) земель навколо києва. давньоруська держава була закономірно виниклою політичною спільністю і, поєднуючи понад двадцять народів, зіграло прогресивну роль в їх історії. політична структура його ґрунтувалася на васалітет знаті і різних формах данничества підвладних народів.виникнення давньоруської держави стало вирішальною подією в житті східних слов'ян, що визначив їх подальшу історичну долю. за короткий час київська русь висунулася в число провідних країн середньовічного світу, з якою змушені були рахуватися такі могутні держави, як візантійська імперія і арабський халіфат. нерідко молодому давньоруської держави доводилося силою зброї стверджувати свої права на міжнародній арені. цим, мабуть, і пояснюється перший похід росіян на константинополь у 860 р на 20 судах вони увійшли в гавань, спустошили околиці столиці імперії і прінцеви острова. нависла над константинополем загроза змусила імператора василя 1 відмовитися від походу на арабів і терміново повернутися в столицю. з великими труднощами йому вдалося пробитися до обложеного міста. штурм константинополя, проте, не відбувся. причиною тому, але думку давньоруського літописця, була "буря з вьтром', і волнам' велікім'", яка "русі корабля зім'яти".не виключено, що в залагодженні конфлікту сторони вдалися до дипломатії, хоча джерела і не говорять про це. непрямим підтвердженням такого припущення є вже згадуване окружне послання патріарха фотія, в якому він сповіщав, що росіяни, які підкорили сусідні з ними народи і дерзнувшие підняти руку на ромейської держави, нині сповідують християнську віру і прийняли до себе візантійського ієрарха. аналогічні відомості містяться і в "життєписі василя 1", складеному його онуком костянтином vii багрянородний. у ньому говориться, що василь 1 встановив дружні відносини з російськими та схилив їх до прийняття християнства.у 882 р на київському столі відбулася зміна династій. владу захопив варязький конунг олег (882- 912 який об'єднав в одній політичній системі південну і північну русь.в кінці ix - початку х ст. влада київського князя поширювалася вже на полян, новгородських словен, кривичів, сіверян, радимичів, древлян, хорватів, уличів, на неслов'янські племена чудь і мерю. територіальне зростання київської русі пов'язується з військовими олега, але в основі цього процесу лежали внутрішні фактори - економічна, політична і культурна консолідація східного слов'янства.значних успіхів досягла київська русь на початку х ст. і в зовнішній політиці. у 907 р відбувся похід князя олега на візантію, в якому згідно з літописом взяло участь 80-тисячне військо. результатом його став договір, укладений з візантією в тому ж році. договір давав російським певні пільги. вони отримали від греків одноразову контрибуцію по 12 гривень на кожного воїна і данину на користь підлеглих олегу князів, що сиділи в головних містах русі. греки зобов'язувалися забезпечувати руських купців, які перебували у візантії, продуктами харчування протягом шести місяців, забезпечувати їх корабельним спорядженням. купцям дозволялося жити в передмісті константинополя (біля церкви св. мамонта), входити в місто без зброї, але не більше ніж по 50 чоловік через одні ворота і в і візантійського чиновника.у 911 р договір 907 р був доповнений. він визначав правові норми у відносинах руських з греками, якими слід було керуватися в разі виникнення суперечок між ними. сторони несли відповідальність за скоєні злочини - вбивства, бійки і крадіжки, зобов'язувалися надавати один одному при нещасних випадках в море. якісь угоди, ймовірно, були укладені між києвом і константинополем і у військовій області. відомо, що в 911 р 700 російських дружинників воювали в складі візантійського війська з критськими арабами.укладання договорів русі з візантією було актом великої історичної ваги, оскільки вони показали силу молодого східнослов'янської держави. у договорах знайшло відображення багато сторін суспільного життя русі - суспільний лад, політична структура держави, рівень її культурного розвитку.іншим важливим напрямком міжнародних інтересів русі наприкінці ix - початку х ст. були країни арабського халіфату на південно-західному узбережжі каспійського моря. арабські письменники повідомляють про кількох військових походах росіян на ці держави. ібн-хасан згадує походи 880 р і 909-910 рр., коли російські взяли кілька міст табористана. масуді розповідає про похід 912-913г., коли 500 російських кораблів з екі по 100 чоловік на кожному пройшли по волзі і досягли південного узбережжя каспію.після смерті олега, що настала за повідомленням "повісті временних літ" в 912 р, князем на русі став ігор (912-945