Что такое куринь и "козацкая вольница"?

Куринь название здания, в котором жили запорожские казаки; а козацкая вольница не помню. мне бы на украинском я бы сказала

Курень- казачье жилище,дом. казацкая вольница появилась в низовьях волги в 1300-е годыв 1300-е  годы вольные казаки, состоявшие в основном из беглых крестьян и посадских лю­дей, селились по реке волге, где создавали свою общину (казацкую вольницу).

Франкская империя стала приемником идеи западной римской империи, как центр христианского западного мира. но империя карла сплотила все ваварские германские племена, вторгшиеся на территорию римской империи , и , образовав на ее территории собственгые королевства. несмотря на то что карл был проврзгашен папой имеератором всех римлян, врядли можно считать империю кала восстановленной римской империей, ведь римской она вовсе не была. она была была центром западного мира, его масштабным оплотом, но населена была потомкамм германцев, сплотившихся вокруг идеи единного западно-христианского мира. в то время как римская империя сплочала в себе римский народ.

Людина спочатку, будучи істотою цікавим, цікавився історією. і не важливо, чия це історія. історія людини, держави, а може й усього світу. адже заглянути в минуле, повчитися помилок предків, отримати уроки невдач і падінь, проаналізувати ситуацію в сьогоденні - ох як буває необхідно. де ще брати рада, як не у історії.  минуле не змінити, як не старайся, а ось сьогодення і, тим більше, майбутнє, поки воно не стало минулим, людина змінити в силах.  ну, і, нарешті, порадіти, загордитися своїми предками. відчути себе спадкоємцем великих традицій і звичаїв, зрозуміти закономірності перетворення ідей у матеріальні речі і вчинки, усвідомити свою причетність до подій у сьогоденні і відповідальність за це перед своїми нащадками.  все це надає історія, постійно доводячи свою необхідність не тільки в наукових колах, але й у справах житейських, побутових.  історія не раз показувала свою циклічність. різниця лише в часі та персонажах. але події-то повторюються. і повторюються із завидною періодичністю.  адже не можна ж сказати, що історія не показує нам часів, наприклад, розпаду єдиної держави на окремі і незалежні території? не можна. було таке вже.  або, наприклад, спроби експансії російської держави з боку країн європи? теж було. і неодноразово.  і таких прикладів, якщо придивитися уважніше, можна знайти величезну масу і, відповідно проаналізувати: як всі ці речі «проходили», як їх допускали, як з них викручуватися.  уроків маса і відносяться вони не тільки до держави в цілому, але і до конкретної людини. адже не дарма авторитетні вчені порівнюють життя та функціонування держави з життям і функціонуванням окремої людини.  зрозуміло, звичайно, що досконально, у всіх проявах та варіаціях, історію вивчити просто неможливо. адже не можна з точністю стверджувати, про що думав і що відчував той чи інший персонаж, або що послужило поштовхом до певних дій і які причини у цього поштовху, оскільки історія є не тільки списком дій, розташованих у хронологічному порядку, але і переплетенням набагато більшої кількості факторів, ніж час, місце розташування та площу.  з одного боку це робить важчою вивчення історії , а з іншого, робить цей процес неповторно цікавим та інтригуючим, оскільки, розуміючи причинно-наслідкові зв'язки стався в той чи інший період події, стає ясно і зрозуміло, що предки були далеко не відсталими дикунами, а могли, знали і вміли щось таке, що стане в нагоді скрізь і в усі часи.