Это слово едва ли не самое частое в -культурных размышлениях о xvii веке. это понятно, ибо речь идет об освобождении искусства и культуры от подчинения церковным, религиозным интересам. замените выделенный фрагмент термином.

Этот термин - "обмирщение". 

  прокопий кесарийский—византийский vi века. отрывок о славянах взят из книги прокопия «война с готами», в переводе с. п. к о н д р а т ь е в а. эти племена, славяне и анты, не одним человеком, но издревле живут в народоправстве [демократии], и поэтому у них счастье и несчастье в жизни считается делом общим. равным образом и во всем остальном можно сказать у обоих этих вышеназванных варварских племен вся жизнь и узаконения одинаковы. они считают, что один только бог, творец великий, является владыкой над всем, и ему приносят в жертву быков и совершают другие священные обряды. судьбы они не знают и вообще не признают, что она по отношению к людям имеет какую-либо силу, и когда им вот-вот грозит смерть, охваченным ли болезнью или на войне попавшим в опасное положение, то они обещание, если спасутся, тотчас же принести богу жертву за свою душу, и, избегнув смерти, они приносят в жертву то, что обещали, и думают, что спасение ими куплено ценою этой жертвы. они почитают и реки, и нимф, и всякие другие божества, приносят жертвы всем им и при этих жертв производят и гадания. живут они в жалких хижинах на большом расстоянии друг от друга, и все они, по большей части, меняют места жительства. вступая в битву, большинство из них идет на врагов со щитами и дротиками в руках, панцырей же они никогда не надевают. иные не носят ни рубашек [хитонов], ни плащей, а одни только и в таком виде идут в сражение с врагами. у тех и других один и тот же язык довольно варварский. и по внешнему виду они не отличаются друг от друга. они высокого роста и огромной силы. цвет кожи и волос у них не белый или золотистый и не совсем черный, но все они тёмнокрасные. образ жизни у них, как и у массагетов, грубый, без всяких удобств; вечно они покрыты грязью, но по существу они не плохие и совсем не злобные, но во всей чистоте сохраняют гуннские нравы. и некогда даже имя у славян и актов было одно и то же: в древности оба эти племени называли спорами [рассеянными], думаю потому, что они жили, занимая страну «спораден» . (рассеянно), отдельными поселками. поэтому-то им и -земли приходится занимать много. они живут на большей части берега истра по ту сторону реки. считаю достаточным сказанное об этом народе.

    нова економічна політика (неп) причини переходу до непу глибока соціально - економічна і політична криза влади масові повстання в сільській місцевості, виступи в містах, армії та на флоті злам ідеї побудови соціалізму і комунізму шляхом шляхом ліквідації ринкових відносин намагання утримати владу в будь-який спосіб спад революційної хвилі на заході. відкладання «світової» революції                                                 мета • ліквідація загрози нової громадянської війни • рятування більшовицького режиму • покращення економічного становища країни, що знаходилася в міжнародній ізоляції                                                               основні заходи промисловість сільське господарство торгівля і обмін фінанси система іння трудові відносини часткова денаціоналізація (оренда та передача в приватну власність  дрібних та середніх підприємств). концесії продовольчий податок, оренда, наймана праця відновлення торгівлі (державна, кооперативна, приватна). ліквідація безоплатних послуг відновлення гронзово  - фінансової системи (запровадження твердої валюти – червінця) децентралізація: запровадження горизонтальної системи іння (система трестів)   система вільного найму робочої сили; матеріальне стимулювання праці; підприємництво           особливості впровадження непу в україну • неп було запроваджено пізніше, ніж в інших радянських республіках • непу боротьбою із селянським повстанським рухом • податки на селян були вищими ніж, в інших радянських республіках                                                                                                                                                               наслідки • швидке відновлення сільського господарства, промисловості, транспорту • відновлення і розвиток торгівлі • зростання кількості міського населення • підвищення продуктивної праці • підвищення рівня життя населення • прискорення соціальної диференціації в місті; поява (нової буржуазії) • прискорення розшарування селянства • наростання економічної нестабільності, періодичні економічні кризи • зростання безробіття