Чем отличились китайские и европейские морские путешествия

1) 1 сентября 1939 года в 5 часов 30 минут

2)немогу ответить

3)Московская конференция (29 сент. 1941 г. – 1 окт. 1941 г.)

Основным во Московской конференции стал во об экономических поставках в СССР. В итоге, в ноябре 1941 г. СССР присоединятся к ленд-лизу (США поставляет технику, боеприпасы и продовольствие СССР за дальнейшую выплату).

Тегеранская конференция (28 ноября– 1 декабря 1943 г.)

По итогам данной конференции было принято решение об открытии второго фронта до лета 1944 г.; обсуждены во о послевоенном устройстве мира; СССР признал, что готов начать войну с Японией после разгрома Германии.

Ялтинская конференция (4-11 февраля 1945 г.)

В результате Ялтинской концеренции было принято решение о разделе Германии на зоны оккупации между СССР, США, Великобританией и Францией; СССР подтвердил вступление в войну против Японии через два-три месяца после войны.

Потсдамская конференция (17 июля – 2 августа 1945 г.)

В Потсдамской конференции сторону США представлял Г. Трумэн. Были приняты решения о демилитаризации, денацификации, демокартизации, децентрализации Германии (принципы «четырёх Д»); о выплате репараций СССР и передача СССР Кенигсберга (Калининграда).

Основным во Московской конференции стал во об экономических поставках в СССР. В итоге, в ноябре 1941 г. СССР присоединятся к ленд-лизу (США поставляет технику, боеприпасы и продовольствие СССР за дальнейшую выплату).

Тегеранская конференция (28 ноября– 1 декабря 1943 г.)

По итогам данной конференции было принято решение об открытии второго фронта до лета 1944 г.; обсуждены во о послевоенном устройстве мира; СССР признал, что готов начать войну с Японией после разгрома Германии.

Ялтинская конференция (4-11 февраля 1945 г.)

В результате Ялтинской концеренции было принято решение о разделе Германии на зоны оккупации между СССР, США, Великобританией и Францией; СССР подтвердил вступление в войну против Японии через два-три месяца после войны.

Потсдамская конференция (17 июля – 2 августа 1945 г.)

В Потсдамской конференции сторону США представлял Г. Трумэн. Были приняты решения о демилитаризации, денацификации, демокартизации, децентрализации Германии (принципы «четырёх Д»); о выплате репараций СССР и передача СССР Кенигсберга (Калининграда).

4)В годы войны синонимом антигитлеровской коалиции стал термин «Объединённые нации» , предложенный Рузвельтом и впервые встречающийся в Декларации Объединённых наций 1942 года (Вашингтонской декларации двадцати шести) . Влияние коалиции на военный и послевоенный политический расклад огромно, на её основе была создана Организация Объединённых Наций (ООН)

Зв'язки українців з литовцями і поляками, а через них із Західною Європою істотно вплинули на соціальний та економічний розвиток України.

Річ Посполита була найбільшою державою тогочасної Західної Європи з населенням 7,5 млн. і загальною площею 815 тис. кв. км. Поляки заселяли лише 180 тис. кв. км цієї території і становили майже половину її населення. Кількість українців, які жили на цій території, не перевищувала 2 млн.

Водночас із заходу через Польщу і Литву на Україну почала поширюватися система станової організації суспільства. На відміну від класів, які уособлювали економічний статус певних соціальних груп, стани виникали на основі визначених законом прав, привілеїв та обов'язків. Спочатку правові відмінності між станами не були чітко визначені, і люди могли переходити з одного стану до іншого. Та згодом цей поділ стає спадковим.

Найвищим станом вважалася шляхта. В Україні до неї належало майже 30 найбагатших князівських родів, які походили від суверенних колись князів із династії Рюриковичів і Гедиміновичів: Острозькі, Сангушки, Чарторийські, Вишневецькі, Заславські та ін. До шляхти належали також багаті нащадки бояр київського періоду, які мали маєтки з 10-15 сіл. Шляхтичів, які належали до найвищої верстви, називали магнатами.

Дрібна шляхта складалася з підданих, які дістали свій статус на службі в кавалерії, охороняючи замки чи кордони. їхніх земель вистачало тільки на те, щоб утримувати сім'ю. Загалом українська шляхта становила 5% усього населення.

Польські королі дбали про зміцнення могутності польської шляхти і постійно (у 1387, 1413, 1430, 1434 та інших роках) надавали їй нові привілеї.

Наприкінці XV - на початку XVI ст. шляхта підпорядкувала собі місцеві зібрання - сеймики, а пізніше й загальний сейм Речі Посполитої, якому належала найвища економічна влада у країні. У 1505 р. польський сейм прийняв закон, згідно з яким королю заборонялося без згоди шляхти видавати закони. Після смерті останнього представника династії Ягеллонів (1573) шляхта дістала право обирати короля і визначати його прерогативи.

Польська шляхта наступала також на права міст. Спочатку в 1505 р. міста було позбавлено права голосу в сеймі. Щоб забезпечити собі більший прибуток, шляхта в 1565 р. заборонила місцевим купцям купувати товари за кордоном. Іноземні купці почали торгувати безпосередньо зі шляхтою. Водночас сейм звільнив шляхту від мита. Натомість українська шляхта, щоб мати такі права, повинна була переймати польські звичаї і навіть змінювати власну православну віру, оскільки польські закони передбачали, що особа, яка приймає католицизм, автоматично набуває рівних з польською шляхтою прав. На цей шлях стало багато українських панів.