Какие изменения в жизни первобытных людей были на ваш взгляд прогрессивным.

Ну, оно появилось в связи с расслоением общества. поначалу люди просто стали замечать, что кто-то живет лучше или хуже, чем они; а потом, с приходом какой-никакой (бартер, допустим. одни могут себе позволить обменять золотые серьги на десяток форелй, а кому-то зерна на кусок хлеба не хватает) это стало еще сильнее бросаться в глазапрогресс - значит, развитие. это процесс преобразования чего-либо, перехода на новую стадию развития. прогрессивные изменения в жизни первобытных людей? ну, например: 1) процесс "приручения" огня; 2) изготовление разного оружия: от примитивных "ножей" из куска камня до стрел с костяными наконечниками; 3) осознанное строительство более-менее благоустроенных жилищ; 4) осваивание новых отраслей хозяйства: охота, собирательство, позднее: земледелие, гончарное ремесло и др. 5) уход от общины

Христианство-одна из 3 мировых религий

Иисус Христос- сын Божий в христианстве, отрицается его приход в Иудаизме, под именем Иса в Исламе, но там он пророк, а не сын Божий(п.с. я верую в него и тебе советую, если ты не веришь)

Назарет-его родной город , где они провёл детство до 12 лет и проповедовал , вернувшись туда в 30( потом вместе с учениками пошёл в Иерусалим)

Вифлеем-город в котором он родился

Апостолы-его ученики, их было не только 12, но ещё 70(или 72) сверху, которых он избрал в Иуда-считается, что он предал Иисуса за 30 серебрянников(не совсем эту версию поддерживаю)

Священники-проповедники, редставители духовенства, одной из ступеней христианской церковной иерархии

Евангелие-священное писание от Луки, Матфея, Иоанна и, Марк.

Царство Божие на Земле, царство , которое установит Иисус при 2ом приходе

Объяснение:

Объяснение:

Середньовічна людина - це в першу чергу віруючий християнин. Їм може бути і житель Давньої Русі, і візантієць, і грек, і копт, і сирієць. Але у вузькому сенсі - це житель Західної Європи, який розмовляє латиною. Про це повідомляє видання arzamas.

У якійсь мірі середньовічний людина - це умовність: є персонажі, в яких вже всередині середньовічної цивілізації проявляється новий європейський тип свідомості. Наприклад, Петро Абеляр жив у XII столітті, і був в чомусь ближче до нас, ніж до своїх сучасників, а от у Піко делла Мірандола, який вважається ідеальним ренесансним філософом, дуже багато середньовічного.

Перш за все, у свідомості середньовічної людини найважливіше місце займає Святе Письмо. Для всього Середньовіччя Біблія була книгою, в якій можна було знайти відповіді на всі питання, але ці відповіді ніколи не були остаточними.

Люди Середньовіччя майже не вміли піклуватися про себе. Вагітна дружина Філіпа III, короля Франції, померла, впавши з коня. Хто здогадався посадити її вагітну на коня?

Земне життя в ті часи не цінувалася, бо цінувалася інше життя. У абсолютної більшості середньовічних людей невідома дата народження: навіщо записувати, якщо завтра помре?

У Середньовіччі був тільки один ідеал людини - святий, а святим може стати тільки людина, яка вже пішла з життя. Це дуже важливе поняття, що об'єднує вічність і плинність часу.

З IV по XII століття у людини немов немає обличчя. Звичайно, люди розрізняли один одного за рисами обличчя, але всі знали, що суд Божий неприємний, на Страшному суді судиться не зовнішність, а вчинки, душа людини. Тому індивідуального портрета в Середні століття не було. Твір середньовічного мистецтва - фреска, мініатюра, ікона, навіть мозаїка, найдорожче і найпрестижніше мистецтво впродовж багатьох століть, - майже завжди анонімно. Для нас дивно, що великий майстер не хоче залишити своє ім'я, але для них підписом служило сам твір.

Для середньовічної людини багатство було засобом, а не метою, бо багатство не в грошах, а в тому, щоб навколо тебе були люди. Ти повинен роздавати і витрачати своє багатство. Феодалізм - це в першу чергу система людських взаємин.

Як не парадоксально, багато що в Середні століття робилося за розрахунком, у тому числі і шлюби. Шлюби по любові - велика рідкість. Якщо ти занадто віддаєшся своєму почуттю у шлюбі, ти чиниш перелюб, бо сенс шлюбу не в тому, щоб прив'язуватися до яких-небудь земним відносинам