Ответить на вопросы! 1. с какой целью тело умершего превращали в мумию? 2. почему жрецы были богаты и могущественны? прошу !

1)тело умершего могли превратить в мумию если он был фараоном. с целью облегчения воскрешения для сохранения возможно большего количества неповрежденных клеток. 2)жрец - это человек уважаемый. а жрец - это тот, кто особо хорошо умеет с богами договариваться. именно так: жрец делает предсказания, он занимается *выпрашиванием* дождя в засуху и молит богов о защите от врагов. жрец получает нехилую пайку , окружен почетом и благоговением, но - должен доказывать свои возможности постоянно.

1они думали что так они человека переносят в другой мир   мир мертвых рядом лажили нужные ему вещи для умершего 2  жрецы служили у фараона и получали много денег они воевали ездили по странам и многое другое

Первая экспедиция: в первую свою экспедицию колумб снарядил три судна — «санта-мария» (флагман) , «пинта» и «нинья» . в команду флотилии вошло всего 100 человек. в ходе экспедиции была открыта южная америка. в науке считается дискуссионным вопрос о том, какой именно остров открыт был колумбом 12 октября 1492 года, назывался тогда «гуанахани» , а самим мореплавателем был назван «сан-сальвадор» : остров уотлинг, или остров самана-кей, однако не вызывает сомнений, что это был один из багамских островов, входящих в архипелаг лукайя. однако христофор колумб считал эти новые земли восточной азией — окрестностями китая, японии или индии. вторая экспедиция: вторая флотилия колумба состояла уже из 17 судов. флагман — «мария-галанте» (водоизмещение двести тонн) . по разным данным, экспедиция состояла из 1500—2500 человек. здесь уже были не только моряки, но и монахи, священники, чиновники, служилые дворяне, придворные. с собой везли лошадей и ослов, крупный рогатый скот и свиней, виноградные лозы, семена сельскохозяйственных культур, для организации постоянной колонии. в ходе экспедиции осуществлено полное покорение эспаньолы, начато массовое истребление местного населения. заложен город санто-доминго. проложен наиболее удобный морской путь в вест-индию. открыты малые антильские острова, виргинские острова, острова пуэрто-рико, ямайка, исследовано почти полностью южное побережье кубы. при этом колумб продолжает утверждать, что он находится в западной индии. третья экспедиция: на третью экспедицию средств удалось найти немного, и с колумбом отправилось лишь шесть небольших кораблей и около 300 человек команды, причём в команду принимали уголовников из испанских тюрем. 30 мая 1498 г. флотилия вышла из устья реки гвадалквивир. на этот раз колумб решил держаться ещё южнее, полагая, что золото можно найти лишь ближе к экватору. от острова йерро (канарские острова) три корабля пошли напрямую к эспаньоле, а три других повёл к островам зелёного мыса, откуда взял курс на юго-запад, намереваясь держаться как можно ближе к экватору. корабли спустились до широты 9°30′ с. ш. и далее следовали на запад. 31 июля был открыт остров тринидад. колумб обогнул его с юга и вышел к дельте реки ориноко и заливу пария, которые он исследовал около двух недель, но, сражённый тяжёлой болезнью, был вынужден поспешить на север, в санто-доминго. четвёртая экспедиция: христофор колумб всё же хотел найти новый путь от открытых им земель в южную азию, к источнику пряностей. он был уверен, что такой путь существует, так как наблюдал у берегов кубы сильное морское течение, идущее на запад через карибское море. король в конце концов дал колумбу разрешение на новую экспедицию. в четвёртую экспедицию колумб взял с собой брата бартоломео и 13-летнего сына эрнандо. во время четвёртого плавания колумб открыл материк к югу от кубы — берег центральной америки — и доказал, что атлантический океан отделяет от южного моря, о котором он слышал от индейцев, непреодолимый барьер. он также первым сообщил об индейских народах, живущих у южного тут всё про всё прочитай покачай свои мозги.

«відродження каролінгськоє»,  «ренесанс каролінгський», культурний підйом в імперії  карла великого  і королівствах династії  каролінгов  в 8—9 вв.(століття) в основному на території франції і німеччини; виразився в організації нових шкіл, залученні до королівського двору ряду освічених діячів, увазі до античної літератури і світським знанням взагалі, в розвитку образотворчого мистецтва і архітектури. «до. в.» було тісно пов'язане з військово-політичними і адміністративними завданнями, які стояли перед каролінгамі, що прагнули до зміцнення своєї влади на всій території імперії, для чого було необхідно підготувати службово-адміністративні кадри, освічене духівництво. ці цілі переслідувало насадження нових шкіл (у турі, корбі, фульде, реймсе, рейхенау і і центром «до. в.» був своєрідний кружок при дворі карла великого, так звана «академія», якою керував  алкуїн  .  в кухлі брали участь карл великий, його біограф  ейнгард,  поет ангильберт і ін.«каролінзьке відродження» (роки правління карла великого) – це не тільки війни, а й період розквіту середньовічної культури західної європи. історики називають його «каролінзьким відродженням». розвиток науки, освіти, мистецтва, архітектури був викликаний життєвими потребами держави. карл добре розумів, що керувати імперією здатні освічені люди - як світські, так і духовні. латинську мову - мову стародавніх римлян - у той час вже не розуміли ні рядові франки, ні духовенство. діалекти, якими розмовляло населення західних областей франкської імперії та італії, хіба віддалено нагадували мову давніх римлян. без знання латини неможливе було не тільки читання творів античних авторів, але й святого письма. тому при великих монастирях і центрах єпископств почали створюватися школи, де передусім вивчали латинську мову. вчителями, як правило, були ченці з ії та ірландії, їх запрошував до своєї країни карл великий.діяла школа і при дворі карла. там вели заняття члени академії - невеликого придворного гуртка, в якому читали твори античних авторів і отців церкви, дискутували, писали вірші .головну роль в академії відігравав вчений чернець алкуїн (735-804 pp.) родом з нортумбрії. якось карл зустрів його в італії і, вражений його освіченістю, умовив переїхати до аахена і зробив своїм найближчим радником. алкуїн написав відомі філософські та богословські твори; його підручники з філософії, , граматики та інших предметів використовувалися в тогочасних школах. в останні роки свого життя алкуїн був абатом монастиря в турі, де заснував школу і велику бібліотеку.розвитку освіти і поширенню знань сприяло переписування книг давніх авторів як християн, так і язичників. цим займались ченці в багатьох франкських монастирях.за часів правління каролінгів при дворі та деяких монастирях почали вести записи подій за роками. вони називаються аннали (від латинського слова annus - рік).це відіграло важливу роль у створенні писемної історії цієї держави.«каролінзьке відродження» виразно проявилось також у розвитку мистецтва й архітектури. при спорудженні церков, монастирів, палаців бралися за зразок пізньоримські та візантійські будівлі. поступово відродились настінний живопис і мозаїка.отже, після кількох століть забуття за карла великого і його наступників почала відроджуватися антична, насамперед римська, культура.