Основные требования мартина лютера?

1. уменьшения влияния  католической  церкви. 2.  запрет на торговлю  интульгенциями. 3. разрешение  священникам жениться. 4.  убрать  десятину

1. отменить продажу индульгенций. 2. отменить несправедливые права христиан (издал хартию со своими). 3. вообще изменить христианскую церковь, считая её неверной. 4. убрать церковные налоги "ни за что" или сократить их.

Среди крупнейших событий второй мировой войны великая битва под москвой занимает особое место. именно здесь, на подступах к столице, хваленая гитлеровская армия, в течение 2-х лет легким маршем прошедшая многие европейские страны, потерпела первое серьезное поражение. в сражениях под москвой был окончательно похоронен гитлеровский план «блицкрига» , перед всем миром была развенчана фальшивая легенда о непобедимости «гитлеровской» армии.  именно под москвой занялась заря нашей будущей победы над германским фашизмом.  московская битва, включавшая в себя сложный комплекс различных по характеру боёв и операций, развернулась на огромной территории и продолжалась непрерывно в течение осени 1941 и зимы 1941- 1942 годов.  с обеих сторон в ней одновременно участвовало более 2-х миллионов человек, около 2,5 тысяч танков, 1,8 тысячи самолетов и свыше 25 тысяч орудий и минометов.  по характеру происходивших событий битва под москвой, как известно, состояла из двух периодов - оборонительного и наступательного.  оборонительный период охватывает октябрь – ноябрь 1941 года. в итоге двухмесячной героической обороны советских войск на московском направлении, так называемое генеральное наступление –фашистской армии было остановлено. гитлеровский план захвата москвы провалился.  прежде, чем завоевать эту всемирно- победу, нашим вооруженным силам, всему советскому народу пришлось изведать горечь жестоких поражений и военных неудач. к осени 1941года наши войска вынуждены были отступить к ленинграду, оставить смоленск и киев. создалась угроза харькову, донбассу и крыму. 

Вумовах становлення української державності, розгортання державотворчих процесів, становлення громадянського суспільства і правової держави, логічним і цілком закономірним виглядає інтерес сучасних дослідників до проблем джерелознавства і історіографії київської русi як першої інституційної форми існування української державності, звернення до напрацювань науковців попередніх поколінь. взагалі до наших днів з історії київської русі нагромаджено величезний масив літератури і в ньому непросто зорієнтуватися навіть фахово підготовленому історику. ситуація ускладнюється ще й тим, що маючи в своєму розпорядженні велику кількість опублікованих думок, концепцій, поглядів і суджень, історик творить черговий, власний синтез, не досліджуючи предмет, а вибираючи з літератури ті думки й факти, які більше узгоджуються з його схемою та його баченням минулого. не можна не враховувати і те, що накопичення історичних думок, концепцій відбувалося впродовж різних епох і в умовах різних ідеологій, інколи корпоративних, інколи офіціозних, від яких наука, хоч би як вона цього прагнула, не завжди могла бути вільною. в зв’язку з цим метою нашого дослідження являється спроба перегляду ідеологічних нашарувань в різних істориків різних епох, розкриття найбільш цінних думок і концепцій, які впливали на стан наукової розробки проблеми князівських з’їздів. об’єктом нашої наукової розвідки виступає складна діалектично взаємопов’язана сукупність інформаційних, правових, ідеологічних, економічних та інших чинників, що детермінували процес історичного пізнання, окреслювали мету, можливості та перспективи наукової розробленості питання князівських з’їздів. предметом нашого дослідження являється проблема наукових досліджень князівських з’їздів в дореволюційній, радянській, діаспорній та сучасній історичній науці, висвітлення основних тенденцій та наукових досягнень кожного етапу історичних досліджень та окреслення перспектив для дослідження даної проблеми в майбутньому. розкриваючи предмет дослідження, ми ставимо перед собою наступні завдання: визначити ступінь наукової розробки даної проблеми; розробити основні тенденції історичних досліджень нашої проблеми в хіх – хх ст.; дослідити внесок у розробку даної проблеми дореволюційних, радянських, діаспорних та сучасних істориків; встановити суб’єктивні та об’єктивні чинники, що впливали на розвиток наукових досліджень проблеми князівських з’їздів; висвітлити суб’єктивні міркування істориків хіх – хх ст. щодо князівських з’їздів та їх значення в процесі формування державності україни-руси; окреслити перспективи наукових досліджень проблеми князівських з’їздів в подальшому. хронологічні межі нашого наукового дослідження охоплюють хіх – поч. ххі ст., так як саме на цей час припадає активний розвиток історичних досліджень князівських з’їздів, виникають народницький, консервативний, націонал-державницький, радянський напрями в українській історичній науці, в рамках яких і ведуться дослідження різних проблем давньої і середньовічної, нової та новітньої історії україни.