Что такое рсрср? именно рсрср ! а не рср

Рсрср не существует  есть рсфср - российская советская федеративная социалистическая республика

Объяснение:

Від 11 ст. поземельні відносини регулювалися як нормами звичаєвого права, так і відповідними законодавчими актами, записаними в "Руській правді" (у різних редакціях). За часів Золотої Орди ординські хани й намісники – баскаки – безпосередньо не втручалися в місцеві поземельні відносини. Боротьба сільських общин за права на З. помітно стримувала зростання великої земельної власності удільних князів і місцевих можновладців. Після розпаду Золотої Орди настав новий період у перерозподілі українських земель: почалося масове великими князями Великого князівства Литовського (ВКЛ) і королями Польщі значних територій землевласникам, які їх підтримували. Якщо в 2-й пол. 14 ст. в Україні налічувалося лише кілька десятків князівських маєтків, то на середину 16 ст. існували вже тисячі панських і шляхетських господарств, понад 100 родин магнатів. На той час у селянському господарстві важливою господарською одиницею продовжувало лишатися дворище (відоме в документах під назвами "сім'я", "братчина", "служба"). Були поширеними З. і землекористування сябрів – селян (найчастіше родичів), які жили, як правило, в спільному дворі кількома хатами, вели самостійні господарства, але певними угіддями (сіножаті, пасіки, рибні лови, пасовиська тощо) користувалися разом (траплявся поділ на паї). Згідно із земельною реформою 1557 (див. "Устава на волоки" 1557), запровадженою королем польським і великим князем литовським Сигізмундом ІІ Августом, угіддя землероба офіційно вважалися власністю верховного правителя, а отже, всі землекористувачі повинні були відбувати повинності на його (верховного правителя) користь. Це положення закріпили Статути Великого князівства Литовського 1566 і 1588. Навіть осілі козаки (починаючи з 1-ї половини 16 ст., вони володіли землею та мали значні привілеї в Речі Посполитій, Гетьманщині, Слобідській Україні) змушені були нести військову службу та відбувати повинності на користь держави в цілому і тих чи інших можновладців зокрема. Відмова коритися цьому нерідко призводила до втрати землі, а подекуди – й до репресивних заходів з боку властей. Найбільш широкі права в З. мали козаки Вольностей Війська Запорозького низового, де практично не існувало великої власності на землю та кріпацтва. Особливо обмеженими права щодо З. були у селян, які господарювали на західноукраїнських землях (переважна частина цих земель з кінця 14 ст. до 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) перебувала під владою польської шляхти).

Какие тяготы пришлось испытать народу в годы Петровских реформ?  

Безусловно, Петру 1 стоит отдать должное, потому что он провел широкомасштабные реформы, которые изменили за невозможно короткий период огромную страну. Однако, у этих реформ, как и у всего прочего, есть обратная сторона медали.  

Народу пришлось отказаться от самого главного, от традиционного образа жизни. Они не считали его отсталым или неправильным, это была их жизнь. Но светскость вошла в их жизнь насильно. Кроме того, народ был лишен привычного расслоения на окольничих, дворян и бояр. Теперь все были дворянами и не получали блага так, для этого теперь приходилось работать не только непривелигированным слоям общества.  

Конечно, для каждого были свои тяготы. Для дворян, например, непомерной тяготой была служба, для кого-то тяготой были налоги и уменьшения прибыли из-за того, что дворянские земли больше не делились, кто-то тяготился тем, что нельзя было больше носить бороды и традиционную одежду.  

С каких сословий взыскивалась подушная подать?

Подушная подать – налог с души, то есть взималась с каждого человека. Исключением были дворяне и духовенства, ну а также женщины. То есть подать платили мужчины любого возраста, то есть и старики, и даже новорожденные, как бы это не было абсурдно.