унаслідок другої світової війни економічні та політичні позиції великобританії були підірвані. людські втрати становили близько 375 тис. осіб, а матеріальні збитки перевищили 25 млрд фунтів стерлінгів. великобританія стала боржником своїх домініонів і сша. починається розпад найбільшої у світі британської колоніальної імперії, в якій проживала чверть населення світу. великобританія відігравала значну роль у повоєнному світі. вона стала третьою ядерною державою після сша та срср, зберігала сильні позиції у колишніх колоніях британської імперії. у повоєнний період при владі в ії, змінюючи одна одну, знаходилися лейбористська та консервативна партії. 5 червня 1945 р. на виборах перемогли лейбористи й уряд у черчілля змушений був піти у відставку. новий прем´єр-міністр к. еттлі проголосив своєю метою курс на «демократичний соціалізм». у результаті реформ, проведених лейбористами, були націоналізовані вугільна, газова, металургійна промисловість, електроенергетика, зв´язок, транспорт, ійський банк. власниками підприємств сплачувалася компенсація — 2,5 млрд фунтів стерлінгів. згодом темпи націоналізації були знижені, лейбористам стало зрозуміло, що держава не спроможна взяти на себе занадто багато. було проголошено курс на «змішану економіку». лейбористський кабінет став більше уваги приділяти питанням програмування економіки, регулювання зайнятості, екс-порту-імпорту та ін. за планом маршалла великобританія отримала близько 2,5 млрд доларів, що сприяло структурній переорієнтації британської економіки, водночас посилило її залежність від сша. лейбористи здійснювали також програму соціальних реформ: скасування антипрофспілкових законів, розширення безкоштовної системи охорони здоров´я та розширення житлового будівництва. широкий комплекс заходів, що здійснювали лейбористи, призвів до непомірного зростання державних витрат і різкого збільшення дефіциту бюджету. фінансові труднощі сприяли у 1951 р. перемозі консерваторів на чолі з у черчіллем. була здійснена часткова денаціоналізація, соціальні програми. для зміцнення своїх позицій у європі великобританія у 1958 р. створює європейську асоціацію вільної торгівлі, що була своєрідною противагою «спільному ринку», заснованому без участі ії. повернення до влади лейбористів (1964 р.) до відновлення націоналізації, встановлення контролю за квартплатою, цінами, підвищувалися пенсії та інші соціальні виплати, створювалося національне іння по цінах і доходах. незважаючи на певне економічне піднесення (темпи приросту виробництва становили 2,3% щорічно), ія у 60-і pp. поступилася за рівнем промислового виробництва фрн та японії. нові реалії примусили її шукати вихід у посиленні інтеграції зі «спільним ринком». 1 січня 1973 р. великобританія стала членом європейського економічного співтовариства (єес). однак економічні труднощі у 70-ті pp. поглибилися, зростало безробіття, інфляція, постійно падали темпи розвитку. одночасно загострилася і проблема ольстеру (північної ірландії), де відбувалися зіткнення між ірландською католицькою меншістю та ійськими протестантами. остальное скину в личку
Дмитрий_Пергамент669
01.04.2023
Как и другие республики советского союза, казахстан оказал посильную районам, пострадавшим от фашистской оккупации. в республике формировались целые продовольственные караваны. казахстанцы принимали активное участие в восстановлении сталинграда, пострадавших от войны ленинграда, украины, белоруссии, хозяйств северного кавказа. только за 1945 год на украину было направлено 500 тракторов и других сельхозмашин, 140 паровозов, выехало несколько сот специалистов сельского хозяйства. районам, пострадавшим от фашистской оккупации, по льготным ценам было продано свыше полумиллиона голов крупного рогатого скота, лошадей, овец. оказывалась также немалая безвозмездная . так, колхозы казахстана в порядке освобожденным от оккупации районам бесплатно передали 17,5 тысяч голов крупного рогатого скота, около 22 тысяч лошадей и 350 тысяч овец. в свою очередь, советское правительство большое внимание уделяло развитию народного хозяйства и культуры казахстана.
kondrashovalf6404
01.04.2023
Крупнейшим социально-политическим потрясением в латинской америки на рубеже нового и новейшего времени явилась мексиканская революция 1910–1917 гг. , оказавшая решающее влияние на всю последующую одной из ведущих стран региона. революция вовлекла в свою орбиту, в вооруженную борьбу за демократические и социальные преобразования миллионные массы крестьян и батраков, других слоев населения. семь лет в стране бушевала народная революционная война. в итоге была сметена 35-летняя диктатура генерала порфирио диаса, сокрушено политическое господство помещичье-буржуазной олигархической верхушки, ориентировавшейся на тесное сотрудничество с иностранным капиталом. была принята демократическая конституция 5 февраля 1917г. , обещавшая глубокую аграрную реформу, передовое трудовое законодательство, защиту национальных богатств и суверенитета страны.