Кто такие "террактовые войны" в древнем китае?

теракотовые воины это воины которые были сделаны для императорской гробнице в китае

терракотовая армия принятое название захоронения по меньшей мере 8100 полноразмерных терракотовых статуй китайских воинов и их лошадей у мавзолея императора цинь шихуанди в сиане.

Відповідь:

Г)

Пояснення:

З трьох боків Січ оточувалась притокою Дніпра річкою Підпільною, якою плавали запорізькі чайки та торгові турецькі й грецькі судна (тумбаси), що припливали до січової гавані в річковій затоці Уступ. З північно — східного боку від Підпільної відокремлювався рукав — річка Сисина, що впадала в Дніпро.

Січ являла собою місто — фортецю оточену валом та палісадами. Підпільненська Січ складалася з трьох частин: передмістя, або так званого крамного базару, де всі курені та приїжджі гості мали свої крами та шинки для торгівлі де були житла базарних отаманів та військового кантаржія або хранителя ваг і мір. Це передмістя називалося Гассан — Башею. Від нього починалася брама, що вела до Коша — головного укріплення, де довкола січового майдану розташовувались 38 куренів. Курені були казармами. Між куренями затокою Уступ та річкою Підпільною розмістився Внутрішнй Кіш або Паланка відділений стіною від Зовнішнього Коша. На Паланці знаходились будинки кошового отамана та січової старшини, а також соборна Січова церква Покрови Божої Матері, військова канцелярія, скарбниця та будинки духовенства.

На захід від Коша знаходилось укріплення Новосіченського ретраншементу збудованого царським урядом для контролю над Січчю. Тут перебував російський комендант з гарнізоном ландміліцейських полків

ма́нна небесная    — согласно  библии, пища, которой  бог  кормил  моисея  и его соплеменников во время 40-летних скитаний после  исхода  из  египта.

когда у евреев закончился весь хлеб, взятый с собой из египта, бог послал им пищу, выглядящую как белые маленькие крупинки или похожую на мелкий град. «манна же была подобна  кориандровому  семени, видом, как  бдолах».   название «манна» этот хлеб получил потому, что когда евреи увидели его в первый раз, то спрашивали друг друга: «ман-гу? » (что   моисей  ответил: «это хлеб, который господь дал вам в пищу». манна покрывала утром землю вокруг еврейского стана во всё время их путешествия каждый день, кроме субботы.

сбор манны происходил по утрам, так как к полудню она таяла под лучами солнца. согласно  аггаде, поедая манну, юноши чувствовали вкус хлеба, старики  — вкус мёда, дети  — вкус масла.