Какие личные качества позволили именно сталину стать лидером партии и государства?

Феноменальная работоспособность (до самой смерти он спал 4-5 часов в сутки) , железная воля, исключительная память, аскетизм (будучи лидером супердержавы, сталин спал на солдатской койке, под солдатским же одеялом, а после его смерти остались стоптанные, не раз чиненные ботинки, и 27 рублей на сберегательной книжке),он был тверд и решителен в своих действиях , но все-таки разные писатели отзываются о сталине по-разному . например , д.волкогонов пишет, что "в оценке личности сталина на первый план выходят его преступления, коварство, жестокость, беспощадность к тем, кого он считал врагом""если бы можно было охарактеризовать интеллект сталина кратко, то, видимо, будет близка к истине формула- незаурядный злой ум"  другие авторы , что "сталин обладал феноменальной памятью, кристальной логикой, потрясающей работоспособностью, тонким юмором, непередаваемой скромностью".у сталина также был характер диктатора он во всех видел предателей ( в этом он обвинил свою вторую жену, которая покончила с собой в "ответственный" для него момент)как то

Реформа 1921-1922 годов в основном решила задачу уничтожения национального неравенства в земле и водопользования между коренным и русским населением. Улучшилось материальное положение бывших участников восстания 1916 года, возвратившихся в родные места. ... К чему же привело проведение земельно-водной реформы в Кыргызстане? Прежде всего уменьшилось количество чайрикеров, арендаторов земли и скота, широкие массы крестьянства были освобождены от уплаты большой суммы земельной ренты. Большая часть прежних чайрикеров превратилась в мелких и средних товаропроизводителей

Объяснение:

Объяснение:

Реформи Петра I

Реформи Петра I — перетворення у державному та громадському житті, здійснені у період правління у Московському царствіПетра I.

Петро I «Великий».

Всю державну діяльність Петра I умовно можна розділити на два періоди: 1696—1715 й 1715—1725 роки.

Особливістю першого етапу були поспіх і не завжди продуманий характер, що пояснювалось веденням Північної війни. Реформи були спрямовані, перед усім, на збирання коштів для ведення війни, проводились насильницькими методами і, часто, не призводили до бажаного результату. Окрім державних реформ на першому етапі проводились широкі реформи з метою модернізації укладу життя.

У другому періоді реформи були більш планомірними.

Низка істориків: Василь Ключевський, Михайло Покровський, Микола Рожков та інші, — вказували, що реформи Петра I не були чимось принципово новим, а були лише продовженням тих перетворень, які здійснювались упродовж XVII століття [1]. Низка проектів та пропозицій реформ, схожих на реформи Петра I, існувала ще в середині XVII століття, складена боярами Б. Морозовим, М. Романовим та Матвєєвим — найближчими радниками царя Олексія I. Двома десятиліттями по тому, у правління царівни Софії, видатний державний вельможа (і фаворит Софії) князь Василь Голіцин розробив проект реформ, який багато в чому збігався з петровськими [2]. Реформи Голіцина, зокрема, передбачали: 1) розвиток промисловості й торгівлі; 2) введення подушного податку; 3) введення рекрутського набору й регулярної армії; 4) регулярні поїздки дворян за кордон [3].