Каковы были причины разорения руси во второй пловине16 века.

  причини роздробленості київської русі.  кінець хі — середина хііі ст. увійшли в історію київської русі як період політичної роздробленості. окремі землі прагнули до самостійного розвитку. уже у хіі ст. на території русі з’являються окремі самостійні князівства і землі: галицьке, волинське, київське, муромське, переяславське, полоцько-мінське, ростово-суздальське, смоленське, тмутараканське, турово-пінське, чернігово-сіверське князівства та новгородська і псковська землі. характерною рисою роздробленості був її прогресуючий характер. так, якщо у хіі ст. утворилося 12 князівств (земель), то їхня кількість на початку хііі ст. становила 50, а в хіv ст.— 250 князівств. роздроблення дістало в науці назву «феодального», оскільки його визначальними причинами були утвердження й подальший розвиток землеволодіння, виділення окремих земель і поява значних політичних центрів, їхнє прагнення до самостійності та незалежності від головного державного центру — києва.

Промисловість західноукраїнських земель під владою Австро-Угорщини в останній третинні XIX ст. майже цілком перебувала в руках іноземних капіталістів (німецьких, австрійських, канадських). Протягом 70-х - 80-х pp. XIX ст. тут також відбувався інтенсивний процес формування фабрично-заводської промисловості, головним чином нафтовидобувної, борошномельної, спиртогорілчаної, лісопереробної, лісопереробної галузей. На цих підприємствах стали широко застосовуватися парові двигуни.

Але в економічній структурі Австро-Угорщини західноукраїнським землям відводилася роль ринку збуту готових товарів і джерела надходження сировини та робочої сили до індустріально розвинутих провінцій. Західноукраїнська промисловість не могла витримати конкуренції дешевих товарів і почала занепадати. Імперський уряд фактично не вживав заходів для розвитку промисловості в Західній Україні. Західноукраїнським підприємцям не надавалися податкові пільги, якими користувалися у західних провінціях. Доступ західноукраїнським товарам на ринки Австро-Угорщини та сусідніх країн був фактично закритий. Водночас існували пільги для вивезення з краю сировини і напівфабрикатів.

Проголошена у 1848 p. селянська реформа, головним положенням якої було скасування кріпацтва, була здійснена в 50-х pp. Уряд зробив все, щоб втрати поміщиків були мінімальними і щоб вони отримали все необхідне для пристосування до нових умов господарювання.

Після реформи Західна Україна залишалася краєм поміщицьких латифундій. Великим землевласникам, які мали 5 і більше тис. гектарів, належало понад 40% усіх земель. Незважаючи на великі залишки кріпацтва, сільське господарство Західної України у другій половині XIX ст. поступово розвивалося по-ринковому: у поміщицьких і багатих селянських господарствах працювали вільнонаймані робітники. На кінець XIX ст. на західноукраїнських землях налічувалось понад 400 тисяч постійно зайнятих і періодично найманих робітників. Усе ширше застосовувалася сільськогосподарська техніка, поглиблювалася спеціалізація районів.

1. Зарождение и развитие кочевого скотоводства. Как известно, специфические условия природы и климата Казахстана повлияли на развитие форм хозяйственной деятельности населения. В середине 2 тыс. до н.э. началось опустынивание казахских степей, количество осадков было таким незначительным, что не позволяло повсеместно заниматься земледелием. ... Советские методы привели к разрушению 55 млн гектаров скотоводческих земель. 2. Традиционное скотоводство – основа жизнеобеспечения. ... После скотоводства и земледелия большую роль играла охота, которая имела вс значение.

Объяснение:

.......