Определите последовательность сражений казацкой армий б.хмельницкого. в правую колонку впишите дату сражения, а в левую-соответсвующий порядковый номер. битва под батогом битва под желтыми битва под корсунем битва под зборовом битва под берестечком

Ордынское владычество было ликвидировано на Руси в результате стояния на Угре. Это событие названо стоянием, а не битвой, потому что сражения как такового не было: ордынские войска отступили без боя. В стоянии участвовали русское войско великого князя Ивана III, и ордынское войско хана Ахмата.

Хан Ахмат предпринял поход на Русь в 1472 году, и сжёг город Алексин. В ответ Русь отказалась в дальнейшем платить Орде какую бы то ни было дань. Обычно указывают 1476 год как год прекращения уплаты дани, но согласно Вологодско-Пермской летописи, уплата прекратилась в 1472 году, в том же году, в котором был уничтожен Алексин.

Ахмат в то время воевал с Крымским ханством и не сразу решился на войну на два фронта. В 1480 году он вновь отправил войско на Русь. Он заключил альянс с Литвой, а Иван III, в свою очередь, заключил временный союз с Крымским ханством, которое обещало не позволить Литве вступить в войну. Крымцы действительно развязали войну с Литвой, и в результате войско Ахмата пришло к реке Угре без литовской военной Поэтому они не решились напасть, и постояв на противоположном берегу реки от русского войска, отступили несолоно хлебавши.

Больше Орда никогда не претендовала на власть над Русью или на сбор дани, поэтому стояние на Угре историки считают ликвидацией ига.

Объяснение:

в)

Объяснение:

Ліво́нська війна́ (1558–1583 роки) — збройна боротьба східноєвропейських і скандинавських держав за контроль над Лівонією. Велася на території сучасних Естонії, Латвії, Білорусі та Росії. Учасниками війни були Московське царство, Лівонська конфедерація, Велике князівство Литовське і Руське (з 1569 року — Річ Посполита), союзна держава Данії та Норвегії, а також Шведське королівство.

Війна почалася в січні 1558 року з нападу Московії на Лівонську конфедерацію. Її війська захопили Дерпт, Нарву та інші міста. Майже одночасно, 1561 року, до північної Лівонії вторглися шведи, які заснували у ній Естонське герцогство. Члени конфедерації виявилися неспроможними зупинити загарбників й 1561 року уклали Віленську унію з Великим князівством Литовським. За умовами цього союзу Литва вступала у війну на боці лівонців. Замість конфедерації створювалися литовські протекторати — Лівонське герцогство і Герцогство Курляндії і Семигалії.

Внаслідок підписання литовсько-лівонського союзу Московське царство розпочало наступ на Литву й 1563 року захопило Полоцьк. Під тиском ворога ВКЛ було змушене укласти 1569 року Люблінську унію з Короною Польською, об'єднавшись в єдину федеративну державу — Річ Посполиту. Московія, що намагалася закріпити свої успіхи в Лівонії, 1570 року створила на завойованих землях власний протекторат — Лівонське королівство. Того ж року проти Московського царства виступила Швеція й завдала йому поразок на московській території.

1578 року союзне польсько-литово-шведське військо розбило московську армію у битві під Венденом, внаслідок якої Москва втратила наступальну ініціативу у війні. Союзники вторглися у володіння супротивника й взяли у облогу Псков. 1582 року цар Іван Грозний здався Речі Посполитій на умовах Ям-Запольського миру та відмовився від усіх завоювань у Лівонії та Полоцьку. 1583 року Москва підписала Плюсський мир зі шведами, які отримали Інгрію та північну Лівонію з Естонським герцогством. Внаслідок війни припинила існування Лівонська конфедерація, землі якої опинилися розподіленими між Річчю Посполитою, Швецією та Данією-Норвегією. Річ Посполита і Швеція поступово стали лідерами регіону, а Московське царство вступило у період тривалої політично-економічної кризи.