Какогобога древней греции можно составить из букв "и к о л "

Подходит только локи - скандинавский бог.

ле́веллеры (. levellers — уравнители) — радикальное политическое течение (традиционно называемое партией [1]) в буржуазной революции, обособившееся от индепендентов в 1647 году. левеллеры были решительными противниками монархии и аристократии (в лице палаты лордов) . они выступали за создание республики, отстаивали идею народного суверенитета, ратовали за предоставление населению широких политических прав и свобод, в том числе проведение ежегодных выборов в палату общин и предоставление избирательных прав всем свободным мужчинам, защищали неприкосновенность частной собственности.

левеллеры выражали интересы мелкой буржуазии, ремесленников, части зажиточных крестьян (в основном, фригольдеров) , а опирались в основном на армию.

диггеры (. diggers, буквально — копатели) , представители крайне левого крыла революционной демократии в буржуазной революции 17 века, выражавшие интересы деревенской и городской бедноты, особенно безземельных и малоземельных крестьян, разорявшихся в ходе аграрного переворота и подвергавшихся как феодальной, так и капиталистической эксплуатации. впервые название «диггеры» появилось в ходе крестьянского восстания 1607 в центральной , но как идеологическое и социально-политическое течение диггеры оформились в ходе революции, на её буржуазно-демократическом этапе (1647—49), выделившись из движения левеллеров (в отличие от которых диггеры стали называть себя также «истинными левеллерами») . диггеры устами своего идеолога дж. уинстэнли провозгласили идеал «свободной республики» , не знающей эксплуатации человека человеком, идеал коллективной собственности и коллективного труда. программа диггеры предусматривала отмену копи-гольда и власти манориальных лордов над землёй, возвращение общинных земель в общее пользование. реализация этой программы означала бы полное уничтожение феодального землевладения и в конечном счёте частной собственности на землю. в условиях далеко зашедшей дифференциации крестьянства требования диггеры не смогли стать основой массового движения в деревне. в 1649 диггеры предприняли попытку коллективного возделывания общинной пустоши близ кобема (графство суррей) и др. мест. однако судебные преследования и прямое насилие властей в конечном счёте подорвали движение диггеры (1650).

спробуємо описати своє перебування на прикладі ольвія.

входимо в місто через головні північні ворота. йдемо по широкій, вимощеній гладкими каменями головній вулиці. з ліва будинки багатих ольвіополітів, яскраво білі стіни в сліплять очі, а червона черепиця різко констатує з синім небом. праворуч невеликі вівтарі деметрі і афродіті ольвійської.

проходимо уздовж портика і заходимо на центральний теменос. храм зевса вражає правильністю форм. як і рам аполлона дельфінія це класичний, гіпетральний храм з колонами на фасаді будівлі.

біля вівтаря кілька людей. він великий, хрестоподібної форми з двома відділами для жертвопринесень. за скарбницею ольвії, вабить тінню оливковий гай.

виходимо до сходів, що веде до джерела і перед нами відкривається прекрасний вид на нижнє місто з його ремісничими квартами і порт. у джерела два будинки представників грецького ареопага.

виходимо знову на вулицю і повз вар, де 5 ольвіополітів, під тінню купола жваво ведуть бесіду, виходимо на агору - центральну площу міста.

ось в ущелину вставлений новий декрет про нагородження протогена оливковою вінком і присвоєння йому звання почесний ольвіополіт.

агора кипить, у торгових рядів товпляться і покупці, і іноземні торговці. між снують раби, несучи на плечах різні поклажі. чути крики зазивав.

але сонце хилиться до заходу, і ми заходимо в громадський будинок, щоб влаштуватися на нічліг. завтра спустимося до джерела, де відпочивав у тіні геродот і оглянемо західні ворота, звідки 7 доріг ведуть у скіфію.