moskvabelarus
?>

Реферат на тему "национальные казахские праздники"

История

Ответы

mirogall
Первым праздником, который берет свое начало еще в доисламской казахов, является наурыз, или праздник весны, приходящийся на день весеннего равноденствия. в этот день в каждом доме готовят специальное блюдо "наурыз", в состав которого входят семь видов продуктов: чумиза, пшеница, рис, ячмень, просо, мясо и курт. люди ходят из аула в аул, кушают это кушанье, поют песню "наурыз", обнимаются, поздравляют друг друга с новым годом, желают хорошего приплода в новом году и достатка в доме. два других праздника связаны уже с исламским ритуалом и из проведение регламентируется "кораном". одним из них является раз-айт или "праздник разговения", отмечаемый первого и второго числа месяца шавваль в честь завершения поста месяца рамадан. согласно канонам "корана", каждый правоверный мусульманин должен ежегодно в течение месяца поститься, что рассматривается как одна из важнейших обязанностей правоверного. в течение дня запрещается пить, есть, воскуривать благовония, придаваться развлечениям и даже полоскать рот водой. дневное время должно быть посвящено работе, молитвам, чтению "корана" и благочестивым размышлениям, после захода солнца и до его восхода разрешается пить и есть. в первый день месяца шавваль жизнь входит в нормальное русло и по этому поводу устраивается праздник. обряд праздника заключается в специальной общей молитве, за которой следует праздничная трапеза и раздача милостыни беднякам. казахи в этот праздник садятся на коня и объезжают с родственников и знакомых, а также проводят национальные увеселительные мероприятия. главным мусульманским праздником является курбан-айт, или "праздник жертвоприношения", приходящийся на 71 день после рази-айт, то есть на десятое число месяца зу-аль-хиджа. праздник длиться три-четыре дня. обряд праздника имеет четкую основу. согласно приданию, одному из первопредков народов северной аравии ибрахиму однажды во сне явился аллах, повелевая ему, дабы испытать его веру, тайно подняться в горы и принести в жертву аллаху своего сына исмаила. однако, когда тот поднялся в горы и готов был убить мальчика, аллах, убедившись в его преданности, послал в качестве искупительной жертвы ягненка. с тех пор в день этот праздника во всем мусульманском мире в жертву приносятся овцы и ягнята. мясо отдается бедным и частично используется для праздничной трапезы семьи. обязательным ритуалом праздника является общая молитва в храме, предшествующая жертвоприношению. в день праздника в каждом доме готовится трапеза, все поздравляют друг друга, обязательно организуется такое традиционное состязание как кокпар.
samsakovs7757

75 років тому, 29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення.

Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб.

Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру полягло понад 100 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, комуністів-підпільників, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали "зайвими".

Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів. За радянських часів про страшну подію воліли мовчати. Одними з перших табуйовану тему порушили письменники Віктор Некрасов, Анатолій Кузнецов, а також дисидент Іван Дзюба, який саме цього дня 1966 року виступив з промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр "спільною трагедією єврейського і українського народів".

Бабин Яр поряд із Освенцімом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії.

Трагедія Бабиного Яру відзначається в Україні на державному рівні й є свідченням того, що в колективній пам’яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів – вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру.

Инна_Nina1182

Відповідь:

Столипінська реформа (Столипінська аграрна реформа) — низка законодавчих актів, написаних задля перерозподілу селянської земельної площі в Російській імперії та задля підвищення продуктивності сільського господарства.

Назва походить від одного з її ініціаторів і головного реалізатора — голови Ради Міністрів Петра Столипіна. Столипінська реформа безпосередньо пов'язана з революційними подіями 1905 року та невдачами імперського уряду задовільно розв'язати аграрне питання (див. ЕУ І, стор. 1 042). Основними законодавчими актами реформи були: указ від 9 (22) листопада 1906 року «Про доповнення деяких постанов діючих законів, які стосуються селянського землеволодіння і землекористування» і ухвалений на його підставі Державною Думою закон від 14 (27) червня 1910 року.

За цими законами скасувалися обов'язкові форми земельної общини і кожному селянинові надавалося право вийти з неї й виділити свою землю у повну власність. Він мав також право вимагати виділення землі в одному масиві — «відрубі», до якого міг приєднати свою садибну землю і перенести сюди будівлі, утворюючи т. ч. «хутір». Селяни користувалися до Селянського поземельного банку, який кредитував купівлю землі і допомагав створити хутірні і відрубні (польовий наділ без садиби) господарства.

Останнім актом Столипінської реформи був закон 29. 5. (11. 6.) 1911 про землеустрій, який встановлював порядок праці землевпорядних комісій (губернських, повітових і волосних, створених ще указом від 4(17) березня 1906 . Протягом 1920—1921 в Казахстані (26 % всіх общинників) з 16,9 млн десятин землі (15 % всього общинного землеволодіння).

В Україні процес виходу з громад пішов ще далі, при чому він був нерівномірний, бо общини майже не було на Правобережжі й Полтавщині, натомість вона переважала у степу й на Харківщині. Але й тут общинне землекористування було переважно лише формальним, бо поодинокі господарства користувалися землею на правах подвірного землеволодіння, тобто власником землі вважався весь двір; її, права, не можна було продати, але можна було ділити між спадкоємцями двору.

Пояснення:

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Реферат на тему "национальные казахские праздники"
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

gre4ka2004
Svetlana1884
Khiryanov
egorsalnikov1997139
denisrogachv
kulttrop
r682dm2011
loa364
Galina-Marat1096
assistant
ievlevasnezhana7
Fedorovich_Aleksandrovich685
Осы экожүиелерді салыстырыңыз​
Дубровская571
retropluse832
magnit-expo