Япроисхожу из знатного рода . однажды верный слуга сообщил мне что в городе восстал демос и

Вывод: из греции уезжали разорившиеся торговцы, которые стремились найти новые плодородные земли, выгодно продать свой товар, а также те, кто вынуждены были покидать ее по политическим мотивам

гай юлій цезар народився 13 липня 100 року до н. е. це відомий політичний і державний діяч, видатний полководець і письменник. діяльність цієї видатної особистості докорінно змінила політичний і культурний вигляд європи і середземнор’я того часу та залишила найвизначніший слід у житті багатьох наступних поколінь європейців..

прийшов, побачив, переміг – ця фраза стала символом життєвого кредо найвидатнішою людини стародавнього риму, яка залишила настільки важливий слід у  історії, що зараз видно, яку роль відіграла діяльність гая юлія цезаря у формуванні європи того часу та протягом багатьох наступних століть. видатні якості цезаря згодом його до одноосібної безмежної влади в римській імпаріі, нажаль, саме вони і стали причиною загибелі цього видатного державного діяча. він і насправді, усе своє життя приходив, бачив і перемагав, він завжди різнився в швидкості прийняття своїх рішень. не випадково після перемог великого цезаря воїни його армії високо підіймали прапори з цим красномовним девізом володаря риму, якого по праву можна назвати однією з найвидатніших історичних осіб.

гай юлій цезар як талановитий полководець відрізнявся не тільки рішучістю в своїх діях, а й обережністю. він відрізнявся надзвичайною витривалістю, в поході завжди був попереду свого війська. його воїни бачили свого полководця і спеку, і в холод, і в дощ і в сніг лише з непокритою головою. цезар вмів настроїти своє військо на перемогу короткими і вдало побудованими речами. він знав особисто усіх своїх сотників і кращих солдатів, та користувався серед них надзвичайним авторитетом та популярністю. саме завдяки цим рисам гай юлій цезар зміг досягти своєї мети, став справжнім володарем миру. а ось його прагнення до безмежної влади та намагання підкорити увесь світ стали перешкодою до виконання самих заповітних його мрій.

будучи видатним політиком, гай юлій цезар був, в першу чергу, непересічною людиною, в характері якого поєднувалися мужність з тонким естетизмом, літературний талант з прагненням до необмеженої влади, щедрість зі злопам’ятністю, байдужість до їжі та алкогольних напоїв з сексуальною вседозволеністю. зараз важко визначити, чого в ньому було більше – пороків або чеснот, але як би там не було – складний сплав суперечливих якостей характеру зумовив успіх цезаря на політичному поприщі і досягнення ним кінцевої мети – перетворення республіки в імперію.

найголовніше звершення цезаря – це не численні перемоги над галлами і бриттами, а завоювання їм рідній італії і встановлення в державі особистої диктатури, що було б неможливо без перемоги над помпеєю і придушення опору республіканців – захисників старих римських традицій. талановитий воєначальник помпеї, отримав безліч перемог, що розбив війська 22 східних царів, був для гая юлія єдиним конкурентом в боротьбі за одноосібну владу над римом.

цей видатний діяч стародавнього минулого гідний похвали, бо з гая юлія цезаря почалася не тільки епоха римських імператорів, а й епоха європейської монархії, яка теж була тісно пов’язана з уявленнями про божественне походження королівської влади. ера християнства, що невпинно насувалася на континент, вимагала політичної моделі, в якій єдиний володар був би намісником єдиного бога на землі. саме завдяки цезарю духовна і світська влада у подальші часи були тісно переплетені, і певною мірою були віддзеркаленням один одного, подібно до того, як відбивається сам в собі двоголовий орел на візантійському, а пізніше і російському державному гербі.

Викториа́нская эпо́ха (1837—1901) — период правления Виктории, королевы Британской империи, Ирландии и Индии.

Викторианский период в истории Англии можно считать одним из самых значимых и важных. Эту эпоху нельзя представлять себе как что-то однородное, поскольку она характеризуется быстрыми переменами во многих сферах человеческой жизни. Это были технологические, демографические сдвиги, изменение мировосприятия людей, изменения в политической и социальной системе. Один из английских историков отмечал, что «такие быстрые и постоянные перемены в сфере экономической и духовной жизни» были возможны потому, что «в этот период не было ни значительной войны, ни боязни катастрофы извне, в течение всего периода существовал интерес к религиозным вопросам, и происходило быстрое развитие научной мысли и самодисциплинирования человеческой личности»[1].

Отличительной чертой этой эпохи является отсутствие масштабных войн, что позволило стране интенсивно развиваться — в частности в сфере развития инфраструктуры, строительства железных дорог. В области экономики в этот период продолжались промышленная революция и развитие капитализма. Для социального облика эпохи характерен строгий моральный кодекс (джентльменство), закрепивший консервативные ценности и классовые различия. В области внешней политики продолжалась колониальная экспансия Британии в Азии («Большая Игра») и Африке («драка за Африку»).

Объяснение: