Чем отличалось положение черносошных и крепостных крестиан

Крепостные крестьяне полностью зависели от своего господина и не имели никаких прав. черносошные крестьяне были лично свободными, обладали большими землями в поволжье и сибири, но должны были платить налоги государству.

Зчасу утворення речі посполитої на її величезних просторах переплітались і взаємодіяли різні культури: польська, руська, литовська. до того ж, на ці багаті й різноманітні культури справляли вплив зразки архітектури, живопису, ремесла, одягу із заходу і сходу. все це в xvii ст. втілилося в оригінальні форми "сарматського " бароко. поняттям "сарматизм" визначаються ідеали, визнані цінності, стиль життя і звичаї польської шляхти xvii ст. подібно до жителів інших країн європи того часу, поляки шукали своє історичне коріння. вони вірили хронікам xv і xvi ст., що їхніми предками було войовниче плем'я сарматів, від яких (а також від стародавніх римлян) польська шляхта успадкувала закони і звичаї, що гарантували свободу і рівність громадян (під громадянами шляхта розуміла лише себе). ідеали громадянських чеснот і зразки поведінки республіканського риму шляхта поєднала з дворянськими традиціями, елементами рицарської культури, релігійністю, а також із пристрастю до розкоші й прагненням жити "на широку ногу".у це століття москва стає центром загальноруської національної культури. у цей період посилюється роль російської мови, створюються твори, присвячені темі державного будівництва, зростає інтерес до історії вітчизни. у сучасній літературі російську культуру цього часу оцінюють як "російське відродження". у всіх великих містах північносхідної русі відновлюються і розширюються монастирські школи та училища, переписуються старі і створюються нові рукописні книги. розвивається грамотність різних верств населення, особливо міського. в галузі літератури особливе місце займає московське літописання. у 1408 р. при дворі митрополита складається традиція складання загальноруські літописних зводів, першим з яких є троїцька літопис.  до 1480 р. відноситься створеннямосковського літописного зведення,  що став ідеологічним обгрунтуванням об'єднання земель навколо москви.

Екатерина пользуется дурной славой из-за своих связей с многочисленными любовниками, впрочем, число имён, реально известных из воспоминаний современников, достигает лишь 23 (по списку екатериноведа  п.  и.  бартенева  с дополнениями  я.  л.  барскова; существуют разночтения). только 10 из них занимали официально пост фаворита со всеми его  привилегиями  и обязанностями[1], и поэтому сведения о прочих довольно смутные; в частности, не всегда ясно, до какой стадии доходили их отношения с императрицей и как долго они длились, а в отношении нескольких не известны точные фамилии (в таблице выделены  зелёным). самыми известными из её фаворитов были  григорий орлов,  григорий потёмкин  и  платон зубов. после  смерти мужа петра iii  в  1762 году  она планировала брак с орловым[2], однако по советам приближённых отказалась от этой идеи, а с потёмкиным, вероятней всего, екатерина была тайно обвенчана в  1775  году  (см.  свадьба екатерины ii и потёмкина)  — с этими двумя мужчинами, а также с рано умершим  александром ланским  её связывали самые сильные чувства. екатериной было рождено трое детей, и ещё четверо ей приписываются