Какие преобразования в армии и заложили основу первых побед в северной войне?

Создание полков и военной иерархии. появился офицерский корпус и произошло разветвление на рода войск

Розробки уроків

Підручники

Відео

Атласи

Реферати

Книги

НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)

Франція в XVI — 1-ій половині XVII ст.

Причини й початок громадянських війн

На зламі 50-60-х pp. Франція переживала кризу. Реформаційні ідеали приваблювали дворянство насамперед можливістю захопити церковні землі. Водночас ті, хто залишався вірним королю і католицькій церкві, розраховували отримати у винагороду за свою вірність володіння супротивників.

Більшість французького дворянства розмірковувала, до якого угруповання приєднатися з більшою вигодою для себе. На чолі прихильників католицької церкви стояла родина лотаринзьких герцогів Гізів. Вождями гугенотів були принци з родини Бурбонів, яким належало королівство Наварра на кордоні Франції та Іспанії.

Обидва угруповання спиралися на підтримку інших держав. Католиків підтримував король Іспанії Філіпп II, кальвіністів — англійська королева Єлизавета І, німецькі князі та швейцарці.

Між цими двома угрупованнями і розпочалися війни, які тривали 36 років (1562-1598 pp.) й отримали назву гугенотських (релігійних), або громадянських, війн.

Причинами їх було загострення релігійної боротьби між католиками і кальвіністами та ускладнення політичної ситуації у Франції на межі 50-60-х pp.

Приводом до війни стало вбивство 1563 р. у місті Вассі гугенотів. У березні 1562 p., проїжджаючи зі своїм загоном через Вассі, герцог Гіз напав на гугенотів, які зібралися відправляти богослужіння. Було вбито 23 людей та майже 200 поранено. Католицький Париж зустрів Пза як героя. Почалася війна.

Обидва угруповання намагалися захопити короля Карла ІХ (1550-1574) і підкорити його своєму впливові. Мати короля — Катерина Медічі, підступна й хитра, вміло маневрувала між католицьким і кальвіністським дворянськими угрупованнями. Вона не зупинялась перед отруєнням і вбивством своїх ворогів. Помітивши, що вождь гугенотів Коліньї мав вплив на Карла IX, намагалася його вбити. Зазнавши невдачі, Медічі вирішила усунути його руками герцога Гіза. Вона намовила католиків знищити усіх протестантських вождів, які зібралися в Парижі 24 серпня 1574 р., в день святого Варфоломія з нагоди весілля вождя гугенотів Генріха Бурбона з сестрою короля Маргаритою.

поставь и каронку!

Объяснение:

1) Нормандское завоевание Англии (англ. Norman conquest of England) — вторжение в 1066 году в Англию армии Вильгельма Завоевателя, герцога Нормандии, и последующее подчинение страны.

Завоевание Англии началось с победы нормандцев в битве при Гастингсе в 1066 году, после чего герцог Вильгельм стал королём Англии. Окончательно завоевание завершилось подчинением местной феодальной знати новому королю к 1070—1075 годам[1]. В результате завоевания в Англию были перенесены классические формы феодализма и военно-ленной системы, создано централизованное государство с сильной королевской властью. Резко усилилась ориентация страны на континентальную Европу и её вовлечённость в европейскую политику, а традиционные связи со Скандинавией ослабли[2]. Завоевание оказало также значительное влияние на развитие английской культуры и языка. В результате адаптации северофранцузских государственных и социальных институтов к англосаксонской правовой традиции сформировалась система англо-нормандской монархии, просуществовавшая до середины XII века, которая легла в основу средневекового английского государства.

2) История английского языка — процесс, в результате которого диалект одного из германских племен, на котором в V веке говорили жители Британии, за полтора тысячелетия превратился в язык, на котором общаются более 2 млрд человек по всему миру[1].

Английский язык является западногерманским языком, который возник на основе англо-фризских наречий, привнесённых в Британию в V—VII веках н. э. германскими завоевателями и поселенцами нынешней Северо-Западной Германии, Западной Дании и Нидерландов.

Старый английский язык англосаксонской эпохи развился в среднеанглийский язык, на котором говорили со времён нормандских завоеваний и до конца XV века. Значительное влияние на формирование английского оказали контакты с северогерманскими языками, на которых говорили скандинавы, завоевавшие и колонизировавшие Британию с VIII по IX век; этот контакт привел к многочисленным лексическим заимствованиям и грамматическим упрощениям. Влияние на язык оказали завоевания норманнов, которые говорили на французском, называемым старонормандским языком, который в Британии развился в англо-нормандский язык. Много норманнских и французских заимствований вошло в языковую лексику, относящуюся к церкви и судебной системе. Система орфографии, утвердившаяся в среднеанглийский период, используется и сегодня.