Почему александр отказался от похода в гангу?

Его  солдаты  отказались идти дальше. они прошли изнуряющим маршем огромную  территорию, участвовали во множестве сражений, и найти силы, чтобы пойти  в еще  один поход, они не смогли.  александр не решился заставить их продолжать поход.

Вxiv—xvi веках, после завоевания новгородской республики, вокруг москвы сложилось московское централизованное государство, включившее в себя все северные земли и земли северо-восточных княжеств, ранее подчиненных руси. 1503 — согласно заключённому перемирию ливонская конфедерация обязуется возобновить ежегодную выплату московскому царству за город дерпт. в начале xvi века оформляется поместная система, в первую очередь, в южных регионах страны. государство ставит своей целью собирание всех земель, потерянных в результате татаро-монгольского ига и польско-литовской экспансии, а также защиту своих южных рубежей от набегов степных кочевников. служивые люди, получающие от государя участки земли (поместья) , обязаны за них ратной службой. поместная система становится основой для дворянского конного войска. 1514 г. — присоединение смоленска к российскому государству. 1533 г. — 1584 г. — княжение (с 1547 г. — царствование) ивана iv грозного. 1552 — окончательное завоевание казанского ханства. среднее и нижнее поволжье, и вся область реки камы входят в состав московского государства. 1554 — заключено перемирие с ливонской конфедерацией. включение в состав россии астраханского ханства. начало войны со швецией (1554 − 1557). 1555 — в лондоне образована торговая компания «московская компания» , получившая право на беспошлинную торговлю. для защиты от бухары сибирский хан, предводитель сибирского ханства, принял вассальную зависимость от москвы. 1557 — в москву приезжает кабардинское посольство и заключает договор о подчинении москве. сельскохозяйственный кризис по всей стране («великий голод») . 1558—1583 годы. ливонская война, война россии с ливонской конфедерацией, швецией, польшей и великим княжеством литовским за и выход к морю. 1566 — основан город орёл для защиты от набегов крымских татар. для защиты от набегов ногайской орды, кочующей между волгой и иртышом, были построены волжские города самара в 1586, царицын в 1589 и саратов в 1590 г. 1589 — московский митрополит иов становится первым патриархом всея руси. константинопольский собор (1590) утверждает институт патриаршества на руси. в конце xvi века в западной сибири поселенцами из россии основаны города тобольск, берёзов, сургут, тара, обдорск (салехард) , нарым. к середине xvii века поселения появляются в приамурье, на побережье охотского моря, на чукотке. в 1645 казак василий поярков открывает северное побережье сахалина. в 1648 казак семен дежнёв проходит из устья реки колыма в устье реки анадырь и открывает пролив между азией и америкой. земли на протяжении xvii века подвергаются набегам степных кочевников и крымских татар, которые захваченных пленников на невольничьих рынках. в 1654 к россии присоединилась левобережная украина. в 1668 восстановлено единство митрополии. земли правобережной украины и белоруссии вошли в состав российской империи в результате второго раздела польши в 1793.

після тривалої міжусобної боротьби на київський стіл сідає ярослав (1019—1054 прозваний мудрим, який єдиновладне правив 18 років. великою мірою він усе краще, чого досяг володимир: розширював кордони держави, зміцнював економічні й дипломатичні зв'язки із західноєвропейськими володарями. зокрема, він пошлюбив своїх дітей з багатьма королівськими дворами — польщі, німеччини, саксонії, франції, скандинавії, норвегії, швеції. про це розпові скандинавські саги, німецькі хроніки та інші історичні джерела.

скрізь, куди приходили дочки ярослава, вони несли із собою багатий посаг, міцні моральні засади та високий рівень культури. історичні хроніки розпові про шлюб анни ярославни з королем франції генріхом і. ще за життя чоловіка вона стала співправительницею франції. це підтверджують багато актів погоджувальними записами: "за згодою дружини моєї" або " присутності королеви анни". після смерті генріха і анна була регентшею і досить успішно королівством. із собою вона слов'янське євангеліє, на якому присягали всі наступні правителі під час коронування. на терени франції анна принесла найвищі досягнення культури україни-русі і гідно їх продовжила.

за ярослава засновуються монастирі св. юрія та св. ірини, започатковується чернецтво в печерах за селом берестовим, де невдовзі побудований печерський монастир — майбутній осередок культури. серед ченців було багато освічених людей, які навчали грамоти, малювання, мозаїчної справи, переписування книжок, співу. у той час на русі вже існували нотний спів і нотне (крюкове) письмо.

ярослав організував світську школу, де близько 300 дітей навчалися грамоти та іноземних мов. при святій софії працювали переписувачі та перекладачі книжок, про що літописець говорить: ярослав "многи книги списав, положив церкви святой софии", зібрав першу в україні бібліотеку.

ярослав зібрав навколо себе освічених людей — никона, нестора-літописця, митрополита іларіона та ін. було укладено перший літописний звід, розвивалися писемність та оригінальна література, сформувались елітні та інтелектуальні династії, наприклад свенельд, його син малк-мстиша, внук добриня, правнук костянтин, посадник новгорода, його син остромир, для якого переписано відоме євангеліє, син остромира воєвода вишата, син його ян, діяч часів синів ярослава — 7 поколінь.

зібрані ярославом висококультурні люди, за твердженням м. грушевського, були першою академією наук україни-русі. вони уклали "руську правду", літописи, літературні зводи, які й сьогодні мають велику цінність.

ярослав був визначним будівничим. за його правління розпочалося кам'яне будівництво, зокрема софії київської. київ істотно розширився, обнесений валами, що були складними інженерними ; при цьому було зведено чотири в'їзні брами: лядську, жидівську, угорську та золоту (пізніше золоті ворота). активно розвивалося цивільне будівництво: зводилися дво- і триповерхові будинки з та галереями. на подолі розміщувалися торговий центр, пристань і 8 ринків.

доба ярослава відома також великим піднесенням мистецтва. храм софії був своєрідним музеєм, однією з найкращих пам'яток європи xi ст. впливи романського, вірменського та візантійського мистецтв злилися в один потік, який дав ту неповторну єдність і своєрідність, чим і нині пишається український народ. зведення як храмів, так і світських споруд завдяки старанням ярослава поширилося в усій україні.