Факты свидетельствующие об ослаблении партийно-государств-го контроля над культурой ( хрущевкая оттепель); …. вопрос жизни и смерти

Ну говорят же, что был поднят "железный занавес", многие полит.деятели, писатели и пр.,репрессированный ранее, могли вернуться в родные края. смягчилась цензура, а следовательно и контроль стал менее жесткий

Не знаємо, длячого ставлено сих Бойчукових опришків перед галицкій суд городскій, між тим коли Баюрака і товаришів єго ставлено пять лїт тому назад перед міскій суд станіславівскій а засуд смерти дано до потвердженя власти домініяльній. Можна би думати, що суд городскій, більше вправний до таких річей, умів з обвинених лїпше видобути зізнаня, дізнатись правди, і що з повних та докладно уложених протоколів виведе яснїйшій образ дїяльности обвинених розбійників, нїж би то удалось судовій лаві міщаньскій. Тимчасом противно. Така сама путаниця в укладаню питань, ставленє тих самих питань всїм опришкам, без огляду, чи вина у всїх однакова, чи инша, так caмo, або й ще більше, ба навіть з якимсь завзятєм перебивано тут і там опришкови, коли незавізваний став сам добровільно оповідати від кінця до кінця свою розбишацку карієру. Анї одного разу не знаходимо, щоби суд змагав ся вияснити правду, коли зізнаня одного опришка не згоджували ся з зізнанями другого, або коли котрий попадав в суперечність з самим собою. Бувало й так, що обвинений став виводити сам з себе щось нового, о чім суд не знав, як н. пр. зачав признаватись до якогось розбою, не обнятого жадною точкою в готовім списї питань — а суд перебивав єго оповіданє, не давав єму говорити і переходив до дальшого. Тим і стало ся, що ті протоколи, яко жерело историчне, хоч зовсїм вірне, не дають богато добутку историчного. Баюракови позволила була лава міщаньска хоч виговоритись і списала досить точно єго оповіданє в протоколї, — тут не було і на стілько дотепу і терпеливости.

Объяснение:

ответ:Тиберий в ужасе от увиденного застыл у колонны. Друзья убеждают его бегством. Разъяренные сенаторы и их соратники, вооруженные обломками скамей избивают сторонников Гракха и рвутся на ступени лестницы у храма Юпитера на Капитолийском холме. Седовласый сенатор, вероятно сам великий понтифик Сципион Назика, обвиняет Гракха в стремлении узурпировать власть и указывает на него пальцем. Сторонников Тиберия гораздо меньше и у них нет шанса отстоять свои позиции. Во время этой драки от дубинок и камней, а также затоптанных толпой погибло несколько сотен человек. За право считаться убийцами самого Гракха впоследствии спорили Публий Сатурей и Луций Руф. Сенат запретил хоронить Тиберия, в результате его тело вместе со сторонниками сбросили в Тибр.

Объяснение: