Уже 13лет шла война со . решил в ту пору житель твери матвей колымагин наведаться со своим торговым делам в петербург. вести о жизни в новой столице печатались в газете, которая доходила и до его родной твери. теперь он собственными глазами увидел петропавловскую крепость и грановитую палату. неподалёку отлетнего дворца царя петра встретил купец своего земляка агафонаа никифорова. обрадовшись, приятель пригласил его в свой дом на празднование нового года, который по указу царя отмечали 1 сентября. : найти 2ошибки в тексте! : )

Янашла 1 ошибку уже  21 год шла война

1812 г. война 1812 г. приобрела с самого начала народный характер. горячая любовь к родине руководила поднявшимся на её защиту народом. цели борьбы были совершенно ясны: надо было изгнать врага, насильника, иноплеменного угнетателя, захватившего родную землю, сеявшего всюду смерть и разрушение, нёсшего национальное порабощение. война против нашествия наполеона стала национальной борьбой народа. народный характер войны проявился и в партизанской борьбе и в настроениях солдатской массы, в основном состоявшей из крестьян. «между солдатами не было уже бессмысленных орудий, каждый чувствовал, что призван содействовать в великом деле»,— свидетельствовал участник войны декабрист якушкин. народный характер войны был виден и в тесном единении фронта и тыла, в оказании армии, снабжении её продовольствием, вылавливании населением лазутчиков и шпионов. крестьяне решительно отказывались продавать что-либо неприятелю. при приближении врага крестьяне жгли избы, сжатый хлеб, угоняли скот, уходили в леса; часто французские фуражиры не возвращались обратно. ещё до бородинского сражения наполеон в приказе начальнику штаба бертье писал: «число пленных, которых забирает неприятель, простирается до нескольких сотен ежедневно; нужно под страхом самых суровых наказаний запретить солдатам удаляться». наполеон предписывал давать солдатам, отправлявшимся за фуражом, «достаточную охрану против казаков и крестьян». народы россии — украинцы, белорусы и многие другие — вместе с народом принимали героическое участие в борьбе с наполеоном. они вложили большой вклад в дело победы. современники отмечали особый характер войны 1812 г. «война теперь не обыкновенная, а национальная»,— писал правительству герой войны багратион. «война 1812 года про­будила народ к жизни и составляет важный период в его политическом существовании»,— писал в своих воспоминаниях декабрист якушкин. однако было бы большой ошибкой считать, что классовая борьба между помещиками и крестьянами прекратилась во время войны и образовалось некое «бесклассовое» единство всех сословий и групп населения, эксплуататоров и эксплуатируемых. этого не было. классовая борьба крестьян против помещиков не затухала в стране. в 1812 г. произошёл ряд крестьянских восстаний против крепостного гнёта. во многих местах помещики боялись вооружения крестьян, опасаясь, чтобы они не повернули оружия против господ. патриотизм дворянский и патриотизм крестьян были глубоко различны. помещики сражались за крепостническую россию, они хотели сохранить и приумножить после победы свои богатства и привилегии. крестьяне же, сражаясь за родину, верили, что она даст им освобождение от крепостнического угнетения, они хотели после войны жить по-новому — свободно. правительство александра i, действуя в интересах помещиков-крепостников, ни о каких социальных преобразованиях и не помышляло, хотя не раз в демагогических целях намекало на них в ходе войны.

источник:

Пригадайте, який матеріал для письма використовували в давнину. як книга розповідає про час свого створення? відтоді, як людина винайшла письмо, книга стала найкращим способом передання накопичених знань. таке звичне для нас слово «книга» має давнє походження й означає «те, що пов’язане, скріплене разом». така назва походить відколи книги існували у вигляді сувоїв папірусу чи пергаменту, іноді завдовжки декілька метрів. книга завжди поєднує думки, ідеї, погляди її автора з майстерністю художника, друкаря, які створюють її зовнішній вигляд. тому через зміст книги і через спосіб її виготовлення можна вивчати минуле життя людства у певні історичні періоди. століть книги переписували від руки, зазвичай у монастирях і храмах. тривала ця копітка праця місяцями, і навіть роками. книги переплітали в міцні оправи з металевими замками, оздоблювали золотом і сріблом, коштовним камінням і перлами. тому ціна таких книг була дуже високою: одну книгу можна було обміняти на табун коней або стадо корів. київська русь залишила нам у спадок багато рукописних пам’яток, які є частиною світової культурної спадщини. насамперед, це тексти  євангелій. київські князі всіляко підтримували створення книг. так, за наказом сина ярослава мудрого — святослава — в xi столітті було упорядковано «ізборник», у якому містилися релігійні тексти, настанови для князів і портрет сім’ї самого святослава. «ізборник» є важливим історичним джерелом, адже з нього ми можемо дізнатися, якими були уявлення русичів про правителя, природу і світ. на думку давніх мудреців, князь мав підтримувати школи та церкви, творити благочинні справи, здійснювати справедливий суд над своїми підданими. щодо портрету, то він показує нам, яким був святослав, його дружина та сини. окремим видом рукописних книг були літописи, на кшталт «повісті минулих літ», «київського літопису». що вказує на те, що книги є історичними пам’ятками та витворами мистецтва?  справжньою окрасою книг стали  мініатюри  — невеликі за обсягом художні твори в рукописах, книгах, на полотні тощо. мініатюри відображають біблійні сюжети або сцени з життя людей. завдяки мініатюрам можна побачити архітектурні споруди, одяг та зброю, речі вжитку народів, які їх створили.  чому остромирове євангеліє є видатною пам’яткою україни які події зображено? що можна дізнатися про життя мешканців київської русі з книжкових мініатюр xv—xvi століть? ознайомтеся з текстом та ілюстраціями. розкажіть, чому остро-мирове євангеліє вважають дивовижним поєднанням слова та образотворчого мистецтва. серед великої кількості середньовічних рукописних книг справжнім шедевром культури київської русі є  остромйрове євангеліє. євангеліє було створено в 1056-1057 роках на замовлення новгородського посадника  остромира. онук билинного добрині був вправним правителем і хоробрим воїном. він запросив монаха григорія, прекрасного художника і талановитого майстра, аби той переписав та проілюстрував євангеліє. остромйрове євангеліє — доволі велика книга, що має 294 пергаментні аркуші, яскраво ілюстровані орнаментом. текст написано надзвичайно красивим почерком у дві колонки. букви не були пов’язані між собою, а слова не відділялися одне від одного. кожну літеру виписано з особливою ретельністю. окремі рядки написані розчиненим золотом. зрозуміло, що замовити таку книгу могла тільки заможна людина. євангеліє містить дивовижні мініатюри, що зображують євангелістів іоанна, луку та марка. святі показані за роботою, поруч з ними — писемне приладдя, книги, сувої, адже вони поширювали слово боже серед людей. недарма саме в остромировому євангелії вперше зустрічається слово «книга». кожен розділ тексту починається з  ініціала —  яскраво оздо-бленної великої літери. учені полічили, що велика літера «в» зустрічається у тексті 135 раз — і жодної однакової! знайдіть у зображеннях підтвердження тексту про євангелістів та їхню роботу. зверніть увагу на оформлення та кольори, які використав художник, складові орнаменту.  життя книг непередбачуване. чимало прекрасних творів людства не дійшло до нас, деякі — частково, уривками. на щастя, ост-ромирове євангеліє, якому вже майже 1000 років, чудово збереглося. за красою й оригінальністю орнаментів і мініатюр остромйрове євангеліє входить до збірки найкращих творів світового мистецтва. як іван федоров започаткував книгодрукування в україні складіть план розповіді про життя і діяльність івана федорова і перекажіть текст за планом. дешевим і масовим, що прискорило розвиток освіти, науки і культури.