Cила монгольского войска заключалась, среди прочего, в наличии а) многочисленной пехоты б) опытных и мелких в) конницы царей, закованных в тяжелые доспехи г) многочисленной конницы и китайской осадной техники.

ответ 4 примера

Объяснение:

Аркебуза (фр. arquebuse) — ручна вогнепальна зброя. За конструкцією — довга ґнотова дульнозарядна рушниця. Вперше сконструйовано в Іспанії у другій половині XV століття. Широко використовувались у Європі в XVI—XVII сторіччях. В цей же час Набула поширення в Україні в шляхетському середовищі та серед козаків, з часом її виготовлення було освоєне місцевими ремісниками. Довжина ствола у різних модифікаціях від 1,2 до 2,4 м, калібр — 12,5—18,5 міліметрів, дальність польоту кулі — до 250 м. Первісні гнотові аркебузи пізніше використовували для запалювання коліщасті механізми. Проте вони були ненадійними. На середину XVI століття почали входити у вжиток ші ударно-кремінні пристрої. Іскри в них викрешувалися не при терті коліщатка об кремінь, а при ударі кременя в стальну пластину-кресало.

Історія застосування

Парашут (фр. parachute, від італ. para — відвертай і фр. chute — падіння) — пристрій, який використовує опір повітря для зменшення швидкості руху і застосовується для безпечного спуску в повітрі з великої висоти людини та вантажів, для гальмування наземного руху об'єктів (літаків, автомобілів, тощо).

Зубна щітка - пристосування для чищення зубів і масажу ясен. Як правило, застосовується з використанням зубної пасти. Сучасні зубні щітки різноманітні за формою. Їх робоча поверхня складається з синтетичного або натурального волокна різного розміру і жорсткості. Випускаються електричні щітки.

Опти́чна лі́нза (нім. Linse, від лат. Lens — сочевиця) — най ший оптичний елемент, виготовлений із прозорого матеріалу, обмежений двома заломлюючими поверхнями, які мають спільну вісь, або взаємно перпендикулярні площини симетрії. При виготовлені лінз для видимого діапазону світла, використовують оптичне або органічне скло, в УФ діапазоні — кварц, флюорит, і т. д., в ІЧ-діапазоні — спеціальні сорти скла, кремінь, сапфір, германій, ряд солей тощо.

Здебільшого лінзи мають аксіальну симетрію й обмежені двома сферичними поверхнями однакового або різного радіусу.

Оптичні лінзи зазвичай виготовляються зі скла або пластику. Природною оптичною лінзою є кришталик ока.

Друка́рство — принцип одержання відбитків письмових знаків за до тиснення. Отримані таким чином роботи можна використовувати у великих кількостях - що і стало суттю друкарства. До цього винаходу, на створення та відтворенням рукописних документів і книг мали монополію лише невелика кількість фахівців (особливо освічені ченці в монастирях).

Друкарня і саме друкарство дали змогу вперше масовво поширювати знання та інформацію, новини та думки, вільні від контролю з боку церкви і держави. Згодом саме інформація, почерпнута із видрукованих засобів супроводжувала чи спричиняла масові соціальні потрясіння - тобто ставала однією з рушійних сил людства (епохи Відродження і епохи тництва, і відігравало важливу роль у становленні середнього класу. Відтак друкарство розглядається, як головний чинник соціального та культурного впливу на історичні процеси людства.

С I в. н. е. большую часть сарматов начинают называть аланами.

Выход Рима после захвата Дакии к территории современной Украины в начале II в. усилил не только военные, но и торговые контакты сарматов и славян с Римской империей. Огромное государство постоянно нуждалась поповкення хлебных запасов, чем пользовалась местная сарматская и славянская знать. Память об экономическом процветании начала нашей эры надолго сохранилась у предков украинский. В XII в. автор "Слова о полку Игореве» упоминает "времена Траяну" как период процветания славян. Император Траян в Дакии построил величественный монумент в честь ее покорения - "Тропеум Траяне". В "Слове о полку Игореве" "тропа Траяна" означает ориентир, на который скачут "из поля на горы" славянские военные жены.

Оответ:

Название сарматы переводится с индоиранских языков как "подпоясанные мечом". Предки сарматов, как и предки скифов, в середине 2 тысячелетия до н. е. кочевали с территории Украины на восток. В V в. до н. е. сарматы жили за пределами Скифии - за Доном. Однако уже с III в. до н. е. начинается их переселения в пределы Великой Скифии.

Сарматская нашествие не повлекла кардинальных этнических изменений на большинстве территории Украины. Населения Украинской Лесостепи остается тем же самым, но в этот период становится беднее из-за ухудшения экономических связей с греческими причерноморских городов. В то же время, уже с I в. до н. е. происходит расселение сарматов в среде скифо-славянского населения - к западу от Днепра в бассейнах рек Рось, Росава, Тясмин и до Карпат. Уже в I-IV вв. н.э. римляне и готы называли Карпаты сарматских горами.

Сарматы сначала были кочевниками и жили в повозках, запряженных лошадьми. Племенные союзы сарматов, возглавляемые царями и царицами, составляли серьезную угрозу и для Малой Скифии, и для греков и римлян. Сначала бедные с сарматов, а с IV в. н. е. и все сарматское население украинской Лесостепи становится земледельцами.

В сарматов все мужчины и значительная часть женщин были воинами. Древние греки называли сарматов "подвластными женщинам", из-за большого рас в них военных отрядов женщин, которых греки называли амазонками. В сарматов социальная роль женщин была самой высокой в ​​сравнении со всеми странами древнего мира. Активное применение сарматской конницы в I тысячелетии до н. е. стрел и легких копий и ведения боя преимущественно с дистанции сделали более слабосильных женщин почти столь же эффективными воинами, как и мужчины, а в некоторых случаях даже лучше - благодаря росту маневренности лошади через меньший вес всадника. Царицы сарматов часто сами организовывали военные походы, некоторым из них принадлежали крепости.

Основу войска сарматов составляла легкая кавалерия, вооруженная луками, копьями и клинкового оружия. Со II в. до н. е. у сарматов фиксируются отряды катафрактариев - тяжелая конница, вооруженная длинными копьями и защищена, время вместе с лошадьми, тяжелым защитным снаряжением. Чаще всего такая броня производилась в качестве панциря с "чешуи", сделанной из нарезанных лошадиных копыт. В самых богатых сарматов были и металлические панцири. Одежда у сарматов был такой же, как у скифов, и включал в себя широкие штаны-шаровары; однако, в отличие от скифов, которые стригли волосы в кружок (то есть "под горшок"), сарматы носили длинные волосы.

бъяснение: