Установите последовательность событий: восстание крестьян, начало строительства транссибирской магистрали, освобождение крепостных крестьян, открытие жел. дороги междк москвой и петербургом

после получения независимости и принятия федеральной конституции развитию соединённых штатов практически ничто уже не мешало. при первом президенте сша джорже вашингтоне (1789-1797) укрепились финансы страны, был создан национальный банк, введена единая денежная система и начата оплата государственного долга. в конце 18- первых десятилетиях 19 века страна ещё долго  отставала от западной европы, особенно от по уровню развития. её промышленность только начинала становиться на ноги, но накопление капиталов, складывание рынка и заимствование технических достижений дали толчок индустриальной революции. отдельные предприятия фабричного типа появились в сша в 90-е годы 18 века, а во втором десятилетии 19 века начала внедряться фабричная система - вначале в текстильной, затем в других отраслях. огромное значение имело создание транспортной сети.

особый мир представляли собой штаты юга, в котором главенствовали плантаторы-рабовладельцы. они использовали самую архаичную форму эксплуатации, имели неограниченную власть над рабами, жили жизнью помещиков-аристократов, именовали себя "джентльменами", но в остальном являлись капиталистическими предпринимателями. собственность на землю и рабов была частной, в неё вкладывался капитал. всё, что производилось рабом , за вычетом издержек на его содержание, присваивалось хозяином в виде прибавочного продукта.

южное общество сверху до низу  было заражено расистскими предрассудками. те виды работ, которые выполняли чёрные, считались недостойными белого человека, даже бедняка. парадоксальность ситуации в сша заключалась в том, что система рабства, с одной стороны, сдерживала развитие "нормального" капитализма, с другой - обеспечивала фабрики сырьём и не только не приходила в упадок, но и давала прибыль.

Відповідь:Після смерті Д. Апостола в 1734 р. нова імператриця Анна Іоанівна знову заборонила обрання нового гетьмана, а відання українськими справами було передано «Правлінню гетьманського уряду» (1734—1750). Це сприяло посиленню контролю і втручання у внутрішні справи старшинської адміністрації з боку царських урядовців. «Уряд» складався з трьох представників козацької старшини і трьох російських урядовців.

У своїй діяльності «Уряд» мав керуватися «Рішительними пунктами» 1728 р. Крім того, російські урядовці мали всіляко применшувати значимість гетьманської влади й підривати довір’я до неї, сприяти зближенню старшини із російськими офіцерами, а також шлюбам українців із росіянами. Українські справи знову було повернуто до Сенату. В Україні було проведено ревізію для впорядкування зборів податків. Завершено складання зводу українського законодавства. Для таємного контролю над суспільством була створена «Таємна канцелярія».

Роки «Правління гетьманського уряду» проходили в умовах чергової російсько-турецької війни (1734—1739), тягар якої ліг на плечі українського народу. У походах на Крим загинуло чимало козаків. Російське військо перебувало на утриманні українського населення прифронтової зони. Постійні реквізиції залишали населення найнеобхіднішого. Єдиним здобутком війни стало повернення запорожців у межі Російської імперії.

Істотні зміни відбулися в устрої Слобожанщини. Ще в 1726 р. полки потрапили у відання Військової колегії. Із 1723 р. полковниками могли призначатися тільки росіяни. Із 1732 р. почалися перетворення, спрямовані на ліквідацію автономного самоврядування. У Сумах була створена «Канцелярія комісії заснування слобідських полків», що перебрала на себе чимало функцій полковників. Полкові ратуші в 1733—1734 рр. були перейменовані на канцелярії й отримали права, що їх мали канцелярії в провінціях губерній. Судочинство проводилося на основі російського законодавства. У 1734 р. було скасовано право козаків і селян на «займанщину», а також заборонялося мешканцям залишати межі Слобожанщини. Підпомічники викреслювалися з козацького стану.