Сторонники римских правил ипорядков

Во времена цезаря это жители

При правление цезаря это граждане а до него это были сенаторы и арестократы

Відповідь:

1. Князівства втратили політичну самостійність і змушені були виплачувати данину Монгольській імперії. Занепав ряд ремісничих спеціальностей, було втрачено секрети виробництва ювелірних виробів (емаль, зернь, чернь). Деякі райони знелюдніли, скоротились посівні площі, занепала торгівля.

2. Система,яка передбачала призначення баскаків (намісників) на певні території. Баскаки з воєнним загоном, об'їжджаючи свої володіння, збирали данину і здійснювали нагляд над своїми територіями.

3. Київське князівство

4. Битва під Ярославом остаточно вирішила боротьбу за Галичину, яка тривала сорок років. Боярська опозиція у Галичі була ліквідована, Данило став повним володарем Галицько-Волинського князівства. Битва під Ярославом мала велике значення для єдності держави.

5. 1253 році

6. Переміг монгольського намісника Бату Хана під час битви на річці Калка в 1223 році.

Галицько-Волинська держава, яка існувала в XIII-XIV століттях на території сучасної України та Білорусі, є одним зі значних політичних утворень Східної Європи того часу. Оцінюючи її спадкоємництво від Київської Русі, необхідно розглянути різні аспекти, включаючи політичні, культурні та історичні фактори.

Політично розглядаючи, Галицько-Волинська держава виникла в результаті розпаду Київської Русі на окремі князівства. Вона займала велику територію, яка раніше входила до складу Київської Русі, а самі князі Галицько-Волинської держави претендували на спадок київського престолу. Це свідчить про зв'язок та прагнення підтримувати традиції Київської Русі.

Культурно Галицько-Волинська держава розквітала за часів правління князя Данила Галицького та його нащадків. У цей період розвивалися література, архітектура, мистецтво та освіта. Князі сприяли розповсюдженню кирилиці, що є характерною ознакою Київської Русі. Культурний розвиток Галицько-Волинської держави був продовженням культурних традицій Київської Русі та вказує на його спадкоємництво.

Історично розглядаючи, Галицько-Волинська держава знаходилася в тісному контакті з іншими східнослов'янськими державами, такими як Польща, Угорщина, Литва та Тевтонський орден. Вона була активним учасником політичних процесів Східної Європи того часу, зокрема, у відносинах з папством, монголо-татарськими ордами та іншими сусідніми державами. Це підкреслює роль Галицько-Волинської держави як одного зі спадкоємців Київської Русі в історичному та політичному контекстах.

Отже, можна вважати Галицько-Волинську державу спадкоємницею Русі. Її політичні претензії, культурний розвиток та історична роль вказують на продовження традицій Київської Русі. Тим не менш, слід враховувати, що Галицько-Волинська держава була лише одним зі спадкоємців Київської Русі, а інші політичні утворення також претендували на спадок та впливали на подальший розвиток східнослов'янських народів.

ЕСЕ  "Київська Русь— могутня держава Європи"

Київська Русь, яка існувала з приблизно IX до XIII століття, справді можна вважати могутньою державою Європи свого часу. Вона була сформована на території сучасної України та частково сусідніх країн, і мала значний вплив на політичну, культурну та економічну ситуацію в регіоні.

Однією з найважливіших рис Київської Русі була її політична організація. Вона була феодальною монархією з центром в Києві, а правителі називалися князями. Київські князі виявляли складну дипломатичну майстерність, вступали в союзи та проводили війни з іншими державами, що дозволяло Київській Русі займати сильну геополітичну позицію у своєму регіоні.

Також слід зазначити великий вплив Київської Русі на культуру та релігію. Київська Русь прийняла православ'я як державну релігію, а церква мала значний авторитет і вплив на суспільство. Багато храмів, монастирів та інших архітектурних пам'яток були побудовані в цей період, а також розвивалися література, мистецтво та освіта.

У сфері економіки Київська Русь була активним учасником торгівлі та ремесла. Річкові шляхи сполучали її з іншими країнами, що сприяло розвитку торговельних зв'язків та збільшенню багатства. Київська Русь була відома своїми ремісничими майстрами, зокрема в гончарстві, металообробці та інших галузях.

Таким чином, Київська Русь виступала як могутня держава Європи, з значним політичним, культурним та економічним впливом. Її досягнення та спадок мають важливе значення як для історії України, так і для Європи в цілому.