Как ты считаешь, за что римляне любили цезаря, а за что опасались?

Любили за то что он был умный, опасались он был грозный и злой.

Сражéние под прóхоровкой —   между частями    армий в ходе оборонительной фазы   произошло  на южном фасе курской дуги   направление) в полосе воронежского фронта, в районе   на территории совхоза октябрьский (  рсфср) . некоторыми представителями генштаба вс считается одним из крупнейших в    сражением с применением   .непосредственное командование танковыми соединениями во время сражения осуществляли генерал-лейтенант   с советской стороны и группенфюрер сс — с . ни одной из сторон не удалось достичь целей, поставленных на 12 июля: немцам не удалось захватить прохоровку, прорвать оборону советских войск и выйти на оперативный простор, а советским войскам не удалось окружить группировку противника.

за життя аменхотепа iii фараоном став його 17-річний син аменхотеп iv, матір’ю (ехнатона) якого була цариця тія, донька провінційного жерця, до того ж із домішкою нубійської крові в жилах. тія добре зналася в політиці, була розумною і вольовою жінкою й усіляко своєму чоловікові у вершенні державних справ. аменхотепа iv, свого сина, вона одружила з вродливою і розумною нефертіті, ім’я якої означало "прекрасна прийшла".

релігійно-політична реформа ехнатона не дістала в суспільстві належної підтримки. фараон не зумів переконати народ, що настала пора зректися язичеської релігії, яка стала способом життя єгиптян. фараон явно поспішив знищити дуже популярний в країні культ озіріса, який обіцяв нужденним і пригнобленим царство справедливості бодай на тому світі. сонцепоклонницька реформа не зняла соціальну напругу в суспільстві, навпаки, посилила її, принісши народу нові економічні тягарі (будівництво столиці й храмів атону обернулося для єгиптян новими податками та примусовими роботами), розв’язала руки чиновникам для масових службових зловживань. за 17 років мирного царювання фараона-реформатора підупав і міжнародний престиж єгипту, через що культ атона став для патріотично настроєних єгиптян символом приниження їхньої держави. тому сонцепоклонницька реформа не прижилася на єгипетському грунті. коли 41-річний фараон назавжди спочив від земних турбот, народ, либонь, полегшено зітхнув, а нові володарі, які "не мали ні авторитету їхнього попередника, ні його фанатизму й волі, ні самого бажання продовжувати його справу", заходилися вводити суспільне життя у звичне русло. так, ехнатонів зять сменхкар, який царював зовсім недовго і помер молодим при загадкових обставинах, відновив загальнодержавний культ амона. потім царська влада дісталася шести чи дев’ятирічному зятю ехнатона тутанхатону, який, зрозуміло, став іграшкою в руках великодосвідчено-гофіванського жрецтва. тутанхатон ("живий образ атона") ліквідував загальнодержавний культ атона, перейменував себе на тутанхамона і перебрався з ахетатона в мемфіс*. останній крок у напрямі ліквідації реформи зробив ехнатонів воєначальник хоремхеб, який задля зміцнення своєї влади одружився на молодшій сестрі нефертіті й назвав "батьком своїх батьків" тутмоса iii. хоремхеб викляв ехнатона, назвав його злочинцем, розправився з його прибічниками. він звелів жителям ахетатона виселитись із цього міста й перетворив його на каменоломню. отже, наприкінці царювання xviii династії життя в єгипті, збурене фараоном-єретиком, увійшло в звичне русло.

нині існує й інше трактування сонцепоклонницької реформи ехнатона. окремі єгиптологи не вважають фараона-реформатора ані диваком, ані романтиком, ані безмежним владолюбцем, ані недругом аристократів та столичного жрецтва. він, на їхню думку, мав свої релігійні уподобання і достатню владу, щоб надати їм офіційного статусу. звеличуванням культу атона фараон не підривав релігійну ортодоксію, адже її в єгипті не існувало. реформаторська діяльність ехнатона була цілком безпечною для фіванської аристократії і жрецтва, тому вони не перешкоджали фараонові тішитись своїми нововведеннями. після смерті ехнатона ніяких реакційних зрушень в єгипті не сталося, а відбулося поступове повернення до традиційного релігійного життя.