1) какие три события из перечисленных ниже относятся к правлению князя дмитрия донского? а) строительство каменного кремля в москве; б) путешествие тверского купца афанасия никитина в индию; в) присоединение новгорода к москве; г) поход хана тохтамыша на москву; д) куликовская битва; е) «стояние на угре». 2) какие три черты из перечисленных ниже характеризовали период государственной раздробленности? а) выплата дани орде; б) возвышение москвы; в) создание центральных представительных органов ; г) увеличение количества летописей; д) начало закрепощения крестьян; е) раскол православной церкви.

1. а) г) д) 2.    б) в) е)

В первые столетия Средневековья немногие выезжали за пределы своей сельской

округи. Связи между селениями были редкими. Дальнее путешествие было опасным

и трудным делом. Из-за плохих дорог передвигались медленно. Даже о

пограничных странах до народа доходили лишь отрывочные сведения. Но правители и

дипломаты, воины, купцы и миссионеры ездили по всей Западной Европе и оставили

для нас много интересных сведений о том времени. Однако европейцы долго почти не

знали, что делается за пределами Европы, и сочиняли небылицы о далеких

странах.

Учение древнегреческого философа Пифагора и его последователей о том, что

Земля - шар, не было полностью забыто. Средневековые ученые представляли,

что Земля круглая, неподвижная и находится в центре

Вселенной. Но некоторые из них оспаривали шарообразность Земли, утверждая,

что люди, живущие на противоположной стороне земного шара, должны были бы ходить

«вниз головой» , а деревья расти «вверх корнями» . Они представляли

себе Землю в виде диска, покрытого небом, как колпаком, а по небу

совершают свой путь Солнце, Луна и пять известных тогда планет.

Центром, или «пупом» , Земли считали город Иерусалим, в котором

находится Гроб Иисуса Христа.

Восток на средневековых картах чаще всего помещали наверху. На

Востоке располагается гора, на ней находится земной рай. Из рая

вытекают реки: Тигр, Евфрат, Ганг и Нил. Средневековые путешественники

рассказывали, что в том месте, где река Нил проникает в Египет, местные жители

имеют обыкновение расставлять по вечерам сети, а поутру находят в них

драгоценные предметы - пряности: имбирь, ревень, алоэ и корицу.

Индийский океан в Средние века считался замкнутым. Воображение

людей населяло побережье и острова океана сказочными людьми и животными.

Путешественники описывали свои встречи с людьми, наделенными тремя ногами

или тремя глазами, с хвостом, как у собаки, с единорогами

(возможно, на самом деле это были носороги) .

Время и смену сезонов определяли по природным признакам:

восходу и закату Солнца,

крику петуха, фазам Луны,

цветению и плодоношению деревьев и других растений,

по характеру ветра и осадков.

Представление о времени.

К историческому времени средневековые люди относились своеобразно. Хронисты

были равнодушны к точным цифрам. Они использовали неопределенные выражения: «в

это время» , «тем временем» , «вскоре после этого» . И феодалы, и крестьяне часто

путали настоящее и будущее. Например, люди X века могли

считать, что мучители Христа еще живы и их можно наказать. Даты семейной

жизни, события в деревне или стране отсчитывали от церковных праздников и

таких памятных событий, как смена государя, большая битва, голод или

эпидемия.

В раннее Средневековье иногда использовали устройства для измерения

времени, созданные в Древней Греции и Древнем Риме. Одни из них были связаны

с капризами природы - таковы были солнечные часы. Они определяли время по

тени, которую отбрасывала вертикально вбитая в землю палка. Другие устройства

определять только отдельные отрезки времени - это водяные и

песочные часы. Ночь разделялась на «три свечи» . Короткие промежутки

измерялись временем, которое необходимо для прочтения молитвы «Отче наш» и т. п.

Эти «инструменты» были очень неточны.

Не было единой системы отсчета времени. В одних странах год

начинался с праздника Пасхи, в других - с Рождества Христова.

Средневековый час составлял примерно три современных часа.

По-своему люди объясняли в Средние века смену времен года. Считалось, что

лето гонит прочь зиму, лишенную ярких красок, пения птиц и радостей на

вольном воздухе. К зиме обращались резко: «Убирайся прочь, зима, беги, ты

творишь зло! » Самым важным месяцем лета считался май - месяц обновления.

1648 – 1657 рр. національно-визвольна війна українського народу на чолі з Б.Хмельницьким проти польського панування

1648 р., січень захоплення козаками Б. Хмельницького Запорозької Січі. Початок Національно-визвольної війни

1648 р., лютий-березень Угода Б. Хмельницького з Кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ про військову до у війні проти Речі Посполитої

1648 р., 5-6 травня битва під Жовтими Водами, перша битва Національно-визвольної війни. Перемога козацько-турецьких військ над військами Речі Посполитої

1648 р., 16 травня битва під Корсунем. Перемога козацько-турецьких військ над військами Речі Посполитої

1648 р.,23 вересня битва під Пилявцями на Волині, де до козаків приєдналися повсталі українські та білоруські селяни. Перемога козаків і нищівна поразка 60-тисячного польського війська під командуванням Заславського, Остророга і Конецпольського («перини», «латини» і «дитини» за висловом Хмельницького). Ця перемога відкрила українському війську шлях у Галичину

1648 р., жовтень облога козаками Б. Хмельницького разом із татарами Львова і Замостя

1648 р., грудень козацьке військо Богдана Хмельницького урочисто вступило до Києва, де гетьмана вітали як українського Мойсея, який виведе українців з польського полону як колись пророк Мойсей вивив євреїв з єгипетського полону. Саме в грудні 1648 р. Б. Хмельницький оголосив, що його метою є творення незалежної козацької держави, а не лише помста за трагедію особистого життя

1649 р., липень-серпень козацькі війська оточили частину польських військ на чолі з магнатом Яремою Вишневецьким у фортеці Збараж

1649 р., липень битва під Лоєвим, у якій козацькі війська на чолі з полковником М. Кричевським зупинили литовські війська Я. Радзивілла. Сам М. Кричевський загинув під час битви. Ф хоча литовці здобули перемогу, через великі втрати вони вимушені були зупинити свій наступ в Україну 1649 р., 15 серпня під м. Зборів відбулася битва козаків з головними частинами польської армії на чолі з королем Яном Казимиром. Козаки практично здолали поляків, але союзники козаків – татари – вимагали, щоб Б. Хмельницький заключив мирний договір з полякам. У результаті між козаками і поляками був підписаний Зборівський мирний договір

1649 р.,18 серпня Зборівський мирний договір між козаками і поляками, за яким під владу козаків переходила Київщина, Брацлавщина та Чернігівщина, а козацький реєстр збільшувався до 40 тис. козаків

1650 р., серпень-вересень козацька армія під командуванням Б. Хмельницького й загони кримських татар захопили столицю Молдови Ясси. Це був перший молдавський похід козаків Б. Хмельницького

1651 р., лютий поляки, порушивши Зборівський мир, напали на м. Красне. У цьому бою загинув брацлавський полковник Данило Нечай, а наступ польських військ гетьмана Калиновського був зупинений поблизу Вінниці загонами Івана Богуна

1651 р., 28 червня битва під Берестечком, найбільша битва війни (разом близько 300 тисяч вояків). У вирішальний момент козаків зрадили татари, що залишили поле битви і захопили в полон гетьмана Б. Хмельницького. Врятувати оточені українські війська вдалося талантом Івана Богуна, який вивів частину козаків з оточення. Це була перша поразка козацьких військ у національно-визвольній війні

1651 р., липень друга битва під Лоєвим, під час якої козацькі війська на чолі з полковником М. Небабою були розбиті литовськими військами Я. Радзивілла. М. Небаба загинув у бою

1651 р., 28 вересня Білоцерківський договір між поляками та козаками, згідно з яким під владою козаків залишалася лише Київщина, а реєстр скорочувався до 20 тис.

1652 р.,травень битва під Батогом, у якій козаки знову одержують перемогу над поляками. Ця перемога призвела до відновлення території козацької держави, зміцнення її військового і політичного становища

1653 р., серпень-вересень Молдавський похід (Сучавська кампанія) сина Богдана Хмельницького Тимоша Хмельницького, під час якого він загинув у сутичці з молдавськими військами

1653 р., осінь облога козаками польської армії у м. Жванець. Козаків раптово знову зрадили татари, які таємно уклали сепаратний мир з поляками, підписавши в грудні 1653 р. Кам’янецьку угоду на вигідних для себе умовах

1653 р., 1 жовтня московський Земський собор вирішив прийняти Військо Запорозьке під зверхність московського царя, тобто встановити протекторат над Україною

1654 р.,8 січня у м. Переяслав відбулася Переяславська козацька рада, на якій більшість козаків присягнули на вірність московському царю

1654 р., березень укладання Березневих статей - умов договору між Московським царством та козацькою державою. Держава Війська Запорозького приймала протекторат московського царя, залишаючись надалі окремою державою, зберігаючи свій політичний і соціальний устрій, власну адміністрацію, армію, фінанси. Реєстр збільшувався до 60 тис. козаків.

1655 р., січень перемога козацько-московських війська над поляками в битвах під Охматовим (Дрижипільська битва) та Городком