Мне найти информацию о городе кричеве в беларусии который находится.вот что нужно найти: 1.откуда появилось название города. 2.легенда о городе. 3.в каком году и в какой летописи упоминается. 4.о горбе города.

1. есть несколько версий возникновения названия города. первая связана с названием племени крививчей, некогда проживавших здесь, вторая - с распространенном здесь кузнечным ремеслом (крица - кусок железа, подвергшийся кузнечной обработке, а третья от существовавшего имени крич. 2. (легенд, к сожалению, не знаю) 3. кричев впервые упоминается в середине 12 века под названием крэчут в "уставной грамоте" смоленского князя ростислава мстиславовича в 1136 году. 4. герб представляет собой золотой кавалерский крест в красном поле барочного щита, а слева от него серебряный меч рукояткой вниз. 

Починаючи з середини XVII століття, Велика Британія намагалася встановити повний контроль над економічними операціями американських колоній, реалізуючи схему, відповідно до якої всі промислові товари (від металевих ґудзиків до риболовецьких суден) імпортувалися в колонії з метрополії в обмін на сировину та сільськогосподарські товари. За цієї схеми англійські підприємці, так само як і англійський уряд, були вкрай незацікавлені у розвитку промисловості в колоніях, а також у торгівлі колоній з кимось іншим, окрім метрополії.

А тим часом американська промисловість (здебільшого у північних колоніях) досягла значних успіхів. Зокрема американські промисловці досягли успіху в суднобудуванні, що дозволило швидко налагодити торгівлю з Вест-Індією і тим самим знайти ринок збуту для американської мануфактури.

Англійський парламент визнав ці успіхи настільки загрозливими, що 1750 видав закон, який забороняв будувати в колоніях прокатні стани та майстерні з обробки заліза. Зовнішня торгівля колоній також зазнавала утисків. 1763 року були прийняті закони про судноплавство, за якими товари дозволялося ввозити та вивозити з американських колоній лише на британських суднах. Крім того, всі призначені для колоній товари повинні були вантажитися у Великій Британії, незалежно від того, звідки їх везли. Таким чином метрополія намагалася поставити всю зовнішню торгівлю колоній під свій контроль. І це не враховуючи безлічі мит і податкових зборів на товари, які колоністи власноруч ввозили додому.

Гравюра про Бостонське чаювання

До другої половини XVIII століття населення американських колоній дедалі виразніше виступало як спільність людей, що перебували в конфронтації з метрополією. Значну роль у цьому відіграв розвиток колоніальної преси. Перша американська газета з'явилася у квітні 1704, а до 1765 їх було вже 25. Олії у вогонь підлив закон про гербовий збір, що важко вдарив по американських видавцях. Невдоволення виявляли й американські промисловці та торговці, вкрай незадоволені колоніальною політикою метрополії. Присутність англійських військ, які залишилися там після семирічної війни, на території колоній також викликало невдоволення колоністів. Чимраз частіше звучали вимоги про надання незалежності.

Відчуваючи серйозність ситуації, як американська, так і англійська буржуазія, шукали рішення, котре задовольнило б інтереси як метрополії, так і колоній. Так 1754 року з ініціативи Бенджаміна Франкліна було висунуто проект зі створення союзу північноамериканських колоній з власним урядом, але на чолі з президентом, що призначається британським королем. Хоча проект і не передбачав повної незалежності колоній, у Лондоні він викликав вкрай негативну реакцію.

Іскрою, з якої розгорілася американська революція, стало «Бостонське чаювання» 16 грудня 1773 року. Жителі міста перевдяглися в індіанські костюми, вдерлися на кораблі з англійським крамом та скинули за борт тюки з привезеним чаєм. Бостон, як і всю Массачусетську колонію, вже давно вважали в Британії «підбурювачами спокою». Тому англійський уряд пішов на рішучі кроки, щоб упокорити бунтівників. Порт був блокований аж до сплати міською владою компенсації за знищений вантаж. Англійці вперто не хотіли помічати розмаху заколоту, вважаючи його справою групи радикально налаштованих фанатиків.

Але каральна акція проти Бостона не лише не втихомирила заколотників, а й стала для всіх американських колоній закликом згуртуватися для боротьби за незалежність.

Объяснение:

В период эллинизма были созданы великолепные образцы монументальной архитектуры. Можно отметить знаменитый Пергамский алтарь в честь бога Зевса. В настоящее время алтарь хранится в Пергамском музее в Берлине.

Интересное направление в архитектуре эпохи эллинизма в таком крупном сооружении, как мемориальная гробница правителя Карийского царства в Малой Азии. Это сооружение известно как Галикарнасский мавзолей

Знаменитый Колосс Родосский

Знаменитый маяк на острове Фарос в бухте Александрии Египетской, возведенный в форме башенного здания, был высотой около 150 м.

В то же время в эллинистическую эпоху получило свое развитие так называемое типовое строительство. Во многих небольших и средних городах эллинистического мира, особенно там, где было много дерева (Малая Азия, Персия), часто в дереве возводились не только контурные галереи зданий, но и колоннады храмов. Примером этого может служить храм Аполлона в городе Бассы (территория государства Селевкидов).

В период правления царя Птолемея I в городе Александрии были построены два крупнейших научных центра эллинистического мира – Мусейон (Академия наук и университет) и знаменитая Александрийская библиотека – первая общедоступная библиотека в мире. В этот период Александрия Египетская была самым крупным но площади и населению городом мира. В нем проживало в эллинистический период свыше 1 млн человек. Наивысшими достижениями эллинистической архитектуры явились ее гуманизм и гармония с человеком и природой, которая пришла на смену закрытости зодчества стран Древнего Востока. Новаторство архитектуры этого периода также состояло в функциональном зонировании застройки городов, взаимосвязи ее с климатическими и географическими параметрами, в разработке системы благоустройства городов.