Это архитектурное сооружение было построено в 16 веке. иностранцы называли его " жемчужным ожерельем россии ". о каком памятнике культуры идёт речь? что вы о нём знаете? кто был его автором?

смоленская крепостная стена.смоленская крепостная стена построена по приказу московского царя федора михайловича, для защиты западных границ государства от поляков.  возводить укрепление доверили московскому зодчему, построевшему московский кремль, федору коню. возведение крепости началось в 1596 году и было закончено в 1602 году. 6 км стены за 6 лет. в эти годы царским указом было запрещено каменное строительство в других городах россии. важность строительства показывает то, что борис годунов, фактический правитель московского государства в те времена, приезжал самолично определять место для крепости.  крепость, с ее 38 башнями, ни одной не похожей друг на друга, считается жемчужным ожерельем россии.

почему государства западной европы были раздробленными? при натуральном хозяйстве не было и не могло быть прочных торговых связей между отдельными частями страны, не было связей даже между отдельными поместьями. в каждом поместье население жило своей обособленной жизнью и мало общалось с людьми из других мест. почти всю жизнь люди проводили в своей деревне. да им и незачем было куда-нибудь ходить: ведь всё необходимое производилось на месте.

каждое феодальное владение было почти независимым государством. феодал имел отряд воинов, собирал налоги с населения, творил над ним суд и расправу. он мог сам объявлять войну другим феодалам и заключать с ними мир. кому принадлежала земля, у того была и власть.крупные феодалы - герцоги и графы - мало считались с королём. они утверждали, что король лишь «первый среди равных», то есть считали себя, не менее знатными, чем король. многие крупные феодалы сами были не прочь захватить королевский трон.

господство натурального хозяйства приводило к раздроблен-ности государств западной европы. королевская власть в ix - x вв. была слабой.во времена раздробленности феодалы непрерывно воевали между собойиз-за чего же вспыхивали междоусобные войны? феодалы стремились отнять друг у друга землю вместе с жившими на ней крестьянами. чем больше у феодала было крепостных, тем он был сильнее и богаче, так как за пользование землёй крепостные крестьяне несли повинности.желая подорвать силы своего врага, феодал разорял его крестьян: выжигал деревни, угонял скот, вытаптывал посевы.

от междоусобных войн больше всего страдали .крестьяне; феодалы же могли отсидеться за крепкими стенами своих замков.

Августин волошин

(1874 – 1945)

політичний, культурний, релігійний діяч закарпаття, прем’єр-міністр автономного уряду карпатської україни, президент карпатської україни, герой україни (посмертно). відомий науковець і педагог, журналіст і видавець, знаний філолог, який досконало володів грецькою, латинською, німецькою, угорською, чеською, словацькою, сербською, болгарською та іншими мовами.

а. волошин народився у березні 1874 року в с. келечин, на межі закарпаття та галичини, у родині священика івана волошина. після закінчення початкової школи августин волошин дев’яти років навчався в ужгородській гімназії. у 1896 р. закінчив будапештський університет. згодом відвідував ще й вищу педагогічну школу у тому ж будапешті. у 1897 р. волошин був висвячений і почав служити капеланом в ужгороді. того ж року почалася його праця в ужгородській учительській семінарії. майже сорока років він плідно й творчо працював професором та директором цієї гімназії, викладав у ній фізику, , методику, граматику, стилістику, педагогіку, дидактику, логіку, психологію, педагогічну психологію. писав шкільні підручники і згодом став провідним ученим-педагогом закарпаття, брав активну участь у культурно-просвітних процесах краю. очолював педагогічне товариство підкарпатської руси, підкарпатський банк, був організатором учительської громади, почесним головою товариства «просвіта», редагував єдину українську газету «свобода».

активною політичною діяльністю а. волошин почав займатися з 1918 р. у цьому році він виступив одним із засновників руської народної ради, згодом став головою центральної руської народної ради. у 1922 р. став одним із організаторів народно-християнської партії, у 1923 р. очолив партію. у 1925-1929 рр. обирався послом чехословацького парламенту від нхп.

після проголошення автономії підкарпатської русі у жовтні 1938 р. а.  волошин став державним секретарем в уряді а. бродія, а 26 жовтня 1938 р. – прем’єр-мінстром. після проголошення незалежності карпатської україни 15 березня 1939 р. на засіданні сойму його було обрано її президентом.

однак відстояти свою незалежність новоствореній державі не вдалося. під час окупації краю угорщиною а. волошин разом з урядом емігрував на захід. відвідавши кілька європейських столиць, оселився у празі. у цьому місті написав чимало творів, читав лекції в українському вільному університеті, поринув у наукове життя й дещо відійшов від політики.

20 травня 1945 р. а. волошин був затриманий органами смершу та направлений до внутрішньої тюрми нквс срср у москві. йому було висунуто звинувачення «у ворожій діяльності проти радянського союзу». безперервні, з фізичними тортурами і психологічною (моральною) наругою допити швидко відбилися на слабкому здоров’ї і так уже немолодого августина волошина. 11 липня 1945 р. він помер у тюремній лікарні бутирської в’язниці в москві.

сьогодні ім’я доктора, професора, отця августина волошина заслужено і закономірно посіло достойне місце в переліку героїв українського народу. 15 березня 2002 р. президент україни леонід кучма підписав указ про присвоєння президенту карпатської україни (1939 р.) августину волошину звання героя україни (посмертно).