Нужно написать не большой доклад на тему: находки христианских памятников 3 - 4 веков на землях дако-римлян. заранее большое .

Вдо-монгольскую эпоху, в xi-xii вв., христианство проникало в район нынешней харьковской губернии вместе с славяно- колонизацией. это было тогда явлением неизбежным. колонизация шла, как мы уже говорили, с северо-запада из соседних княжеств черниговского и переяславского, а они в это время были цветущими центрами христианства. города переяслав и чернигов были епископскими кафедрами, и близкий к нашему краю курск, родина преп. феодосия печерского, в то время был совершенно христианским городом с многими храмами. с северо-востока же направлялось в наш край культурное влияние суздальского и рязанского княжеств. в начале xi в. отсюда христианство близко подходит к придонскому краю также вместе с славяно- его колонизацией. здесь город воронеж является древнейшим городом: в летописях он упоминается уже под 1177 г. по р.х.

1. с 17 (27) февраля 1598 года по 13 (23) апреля 1605 года

2.- прервалась правящая династия Рюриковичей, началось время Смуты

- войны с европейскими державами (Ливонская война) и финансовое истощение

- голод из-за непогоды

- активное закрепощение крестьян и усиливающийся гнет

- фактическое правление опричнины

3.с 1598 по 1613 год

4.царевича Дмитрия

5. соррь

6.Лжедмитрий I

7.Пообещал отменить крепостное право дворянам, что им, конечно, не нравилось, тем он подорвал их доверие к себе. Помимо того, что он не выполнил обещания дворянам, он не сдержал обещание польскому королю – он не отдал Польше земли, не сдержал слово для Папы Римского – мало, что он выполнил кроме борьбы с коррупцией.

8. по наследству, так как выяснились родственные связи Шуйского с Рюриком

9.увеличен срок сыска беглых крестьян до 15 лет

10.Путивль

11.Основные силы, участвовавшие в восстании Ивана Болотникова: провинциальные дворяне, крестьяне, холопы, казаки, стрельцы.

12.Лжедмитрий II.

14.В декабре 1618 года

15.Михаил Шеин

16.Швеции

17.25 октября 1983 года

Вступ

Актуальність теми дослідження. У світовій історії відомо не так вже

й багато державних діячів котрих за життя, так і після нього можна вважати

Объяснение:

Великими. Одним із таких був король Пруссії Фрідріх II, названий так за

свої військові і державні заслуги. Він був талановитою та різносторонньою

людиною, яка завжди досягала поставленої мети. Стійкість характеру

розвивалися у нього ще з самого дитинства. Постійний контроль, складні

відносини з батьком відобразилися у його стосунках з оточуючими людьми,

прийнятті різких рішень як у зовнішній, так і в внутрішній політиці.

Весь комплекс заходів, вжитих Фрідріхом II в соціальній сфері,

економіці, науці, освіті і культурі, сприяв розвитку і досягненню високого

статусу Прусської держави серед європейських країн свого часу. Для нього

характерна вірність обраному курсу, він не міняв поглядів і напрямків

діяльності на протязі всього періоду правління. У здійсненні планів виявляв

наполегливість і був послідовним. Не все йому вдалося в повній мірі, але,

безумовно, він був значною політичною фігурою, реформатором. В цілому,

дії Фрідріха II призвели до того, що Пруссія, набула ваги і впливу в Європі,

якого раніше не мала. Фактично були закладені основи подальшої могутності

держави. Саме Фрідріх ІІ за чверть століття перетворив своє королівство в

потужну європейську державу, яка вела багато успішних військових

кампаній. Наполеон Бонапарт, який високо цінував його військове

мистецтво, віддаючи честь його пам'яті, говорив про те, що його не було б

зараз в Пруссії, якби король був живий.

Актуальність даної теми полягає в тому, що, вивчаючи життя цієї

яскравої особистості можна не тільки дізнатися про його життя і діяльність, а

й проаналізувати розвиток Прусської держави за його правління. На момент

смерті Фрідріха Великого чисельність прусських підданих зросла до 6

мільйонів, а Пруссія стала великою європейською державою. Не менш

важливим є і дослідження еволюції самої династії та її значення не тільки для  

4

прусської країни, а й для світового масштабу. Багато праць було написано з

даної проблеми, проте думки дослідників і досі кардинально відрізняються:

одні вважають Фрідріха і справді Великим, а інші засуджують його політику

та життєві принципи.

Об’єктом дослідження є роль династії Гогенцолернів в історії Пруссії

XVIII ст.

Предметом дослідження є особистість короля Фрідріха ІІ її

становлення і прикметні риси, а також його діяльність і роль в історії Пруссії.

Хронологічні рамки. Робота охоплює період життя Фрідріха ІІ (1712 –

1786 рр.). Нижня межа це рік народження монарха, верхня – дата його смерті.

Географічні межі дослідження визначаються територією Пруссії, при

вивченні проблеми вивчаються території за межами країни.

Мета дослідження. Полягає в тому щоб на основі проаналізованого і

опрацьованого комплексу джерел та літератури, реконструювати історичний

портрет монарха, визначити його роль в розвитку Пруссії.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:

- дослідити процес виховання та навчання майбутнього правителя;

- виявити особливості становлення особистості Фрідріха та її прикметні риси;

- охарактеризувати внутрішню політику та результати її проведення;

- проаналізувати відносини монарха з іншими іноземними державами;

- з’ясувати військове мистецтво Фрідріха ІІ й показати його як великого

полководця.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети при написані

роботи на кожному із етапів увага зверталася на такі принципи історичного

пізнання: історизму, системності, всебічності, об’єктивності.

Зокрема принцип історизму допоміг мен дкувати зовнішню та

внутрішню політику в розвитку і контексті часу. Принцип системності  

5

дозволив реконструювати цілісну картину життя та правління монарха.

Важливу роль у процесі написання роботи відіграв також принцип

всебічності. Результатом його застосування стало висвітлення різноманітних

чинників які впливали на формування особистості правителя.