23. манифест о вольности дворянства был подписан: а) анной иоанновной; б) елизаветой петровной; в) петром iii. 24. производство, основанное на разделении труда и ручной ремесленной техники, называется: а) мануфактурой; б) фабрикой; в) заводом. 25. что было одним из результатов -турецких войн xviii века? а) присоединение к россии всего закавказья б) превращение турции в вассала россии в) превращение россии в черноморскую державу 26. эпохой дворцовых переворотов называют период: а) 1725-1801; б) 1725-1762; в) 1727-1761. 27.в каком ряду названы даты северной войны, обеспечившей россии выход в море: а)1654-1667 б) 1700-1721 в) 1756-1762 г) 1787-1791 28.санкт-петербург был основан а) в конце xvii века б) в начале xviii века в) в середине xviii века г) в конце xviii века 29. укажите, в какой хронологической последовательности правили в россии преемники петра i а) пётр ii б) екатерина i в) елизавета петровна г) анна иоанновна д) петр iii 30.установите соответствие между названиями войн и сражениями, к ним относящимися 1. северная война (1700-1721) 2. семилетняя война (1756-1762) 3. -турецкая война (1768-1774) 4. -турецкая война (1787-1791) а) чесменское сражение; б) полтавская битва; в) взятие крепости измаил; г) сражение при цорндорф

23.в

24.а

25.в

26.а

27.б

28.б

29.багвд

30.1б,2г,3а,4в

Внешняя политика России в XVIII в. развивалась по трем основным направлениям: балтийское, черноморско-кавказское, польское. Очередной этап борьбы российского государства за выход к Балтийскому морю начался в 1700 г.

Объяснение:

На протяжении всего XVIII в. черноморско-кавказское направление было одним из важнейших во внешней политике России. В царствование Петра I были предприняты Прутский (1711) и Персидский (1722–1723) походы русской армии. Их целью было утверждение господства России на Каспии и в Закавказье. По Константинопольскому договору 1724 г. Турция признала приобретение Россией части побережья Каспийского моря, а Россия – права Турции на Западное Закавказье. По итогам войны 1735–1739 гг. был подписан Белградский мир, по которому Россия получила узкую степную полосу от Дона до Буга. Во второй половине XVIII в. России

Протягом другої половини ХІХ ст. врожайність сільськогосподарських культур у краї була в півтора-два рази нижчою, ніж у західноєвропейських країнах.

Протягом другої половини століття кількість населення західноукраїнських земель збільшилася. За даними австрійських та угорських державних переписів 1857 і 1900 рр., на західноукраїнських землях мешкало відповідно 2600 тис. і 3814 тис. українців. Оскільки за цей відтинок часу загальна кількість населення значно зросла, питома вага українців у його складі зменшилася. Зростання чисельності населення дедалі більше загострювало місцеві соціально-економічні проблеми. У Галичині густота населення в сільській місцевості протягом цього часу збільшилася з 32 до 102 осіб на 1 кв. км.

Протягом другої половини ХІХ ст. соціально-економічні характеристики західноукраїнських земель не зазнали значних змін. Вони залишалися аграрним суспільством, позаяк 95% населення трудилося на землі, а близько 1% працювало на промислових підприємствах.

Объяснение: