Відповідь:
Характерною рисою 15-літнього гетьманування Івана Самойловича було його прагнення створити аристократичну державу з міцною гетьманською владою. Шлях до здійснення своєї мети він убачав в обмеженні права козацьких низів втручатися в державні справи. Саме тому Самойлович припинив скликання Генеральної військової ради, а всі державні справи вирішував зі Старшинською радою. Формуванню аристократії сприяло започатковане Самойловичем бунчукове товариство. То була особлива привілейована група козацької еліти, до складу якої входили сини старшини. Бунчукові товариші, перебуваючи в гетьманському оточенні, з юнацьких років готувалися обійняти керівні військові та адміністративні посади. Самойлович обстоював старшинські інтереси, сприяв зростанню старшинського землеволодіння. Усупереч намаганням старшини й Конотопським статтям, для забезпечення порядку в Гетьманщині він утримував наймане (компанійське та сердюцьке) військо, а з часом сформував іще кілька охочих полків. Як і деякі його попередники, прагнув закріпити спадковість гетьманської влади. Тут гетьман дбав про своїх синів, яким надавав найвпливовіші посади в гетьманському уряді та великі маєтності. Самойлович рішуче протидіяв спробам запорожців здобути політичну окреміш- ність, намагався прилучити під свою булаву Правобережну Україну, не випускав з уваги й західноукраїнські землі.
Пояснення:
Рабочий во в России
Объяснение:
Возник в правительственной политике в связи с формирование рабочего класса и началом его столкновений с владельцами предприятий. Означал борьбу российского пролетариата за улучшение экономического и социального положения, которое было крайне тяжёлым(низкая заработная плата, продолжительность рабочего дня, штрафы и тд). Фабричным законодательством 1880-х гг. правительство пыталось решить рабочий во путём регламентации взаимоотношений рабочих с владельцами предприятий.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: