В1-м веке до н.э. в риме установилась империя, что означает: 1)правление аристократии; 2)власть сенаторов; 3)единоличное правление; 4)власть народа; 5)власть консулов.

Ответ 3)единоличное правление; после узурпации власти цезарем римская республика стала империей.

Питанню «вибору віри» князя володимира святославовича присвячена велика кількість літератури.  однак у них переважно акцентується увага на такий момент, як хрещення русі. щодо інших можли­востей «вибору віри» (язичницької, мусульманської,  іудейської, західнохристиянської), то про них автори згадують рідко. загаломпереважає думка, ніби ці можливості були  безперспективні. проте це не зовсім так. уже той факт,що в «повісті минулих літ»  приділенобагато уваги питанням «вибору віри», критиці неправославних вірувань, сам  по собі є промовистим. звичайно,розповіді про «вибір віри», наведені в «повісті…», є . однак за будь-якою легендою стоїть  реальність.  і якби не було реальних можливо­стей «вибору віри», то такі легенди невиникали б, і їм би стільки уваги не приділяли християни-літописці. останні хотіли утвердити думку, нібивибір християнства візантійського обряду для русі був  правильний та єдино можливий. ця теза християн-літописців (правда, вже в моди­фікованій, «секуляризованій» формі) так чи інакше домінувала й продовжує домінувати серед науковців,  які досліджували давньоруську історію. зумовлено це,  по-перше, тим, що вони, здебільшого, формувалися в  лоні християнської (часто – православної) культури,  по-друге, те, що    використо­вували християнські джерела, ступінь довіри до яких  був високим. щодо нехристиянських джерел,  котрі висвітлювали «вибір віри» князя володимира, то  вони або не дійшли до нас, або сприймалися  критично і використовуються мало. не будемо зараз обговорювати можливості  язичницького, іудейського чи західнохристиянського вибору. зупинимося лише на можливостівибору мусульманського. тим більше, що збереглися джерел,  які змогу більш глибоко висвітлити це питання.

  луи филипп (ii) жозеф, герцог орлеанский - французский военный и политический деятель. года жизни 2 августа 1674 — 2 декабря 1723 представитель младшей линии бурбонов, правнук регента франции герцога филиппа ii, сын луи-филиппа i орлеанского и луизы-генриетты де бурбон-конти. один из самых богатых людей франции, ещё более умноживший состояние удачному браку. до 1785 года носил титулгерцог шартрский, стал герцогом орлеанским и первым принцем крови после смерти отца. в 1771 году стал великим мастером великого востока франции. отличался либеральными . во время великой французской революции примкнул к революционерам, отказался от титула, стал «гражданином» и принял фамилию эгалите (по фр. — равенство). в конвенте голосовал за казнь своего родственника людовика xvi. однако в течение того же 1793 года гражданин эгалите погиб сам: во время революционных войн его сын луи-филипп оказался замешанным в заговор генерала дюмурье и изменил революции, покинув страну, что к аресту, осуждению и казни эгалите-отца. перед гильотиной филипп потребовал две бутылки шампанского и взошёл на эшафот с совершенным бесстрашием. когда палач сансон собирался снять с него сапоги, филипп сказал: «оставьте; они лучше снимутся после, а теперь поспешим». ненавидевшие его роялисты отметили: «жил как собака, а