Почему лед снаружи прозрачный а внутри непрозрачный

чем больше в воде кислорода тем мутнее получается лед. в центре лёд замерзает дольше тем самым там кислорода больше вот и лёд мутнее.

замерзая снаружи лёд вытесняет к центру растворённые в воде соли и взвеси, из-за которых вода в центре замерзает позже, чем по краям и эти загрязнения "замутняют" лёд в центре

ответ:

рабовласницька держава досягла найвищого рівня розвитку у стародавній греції та стародавньому римі. в історичній науці рабовласницьке суспільство цих країн прийнято називати антич­ним (від лат. - стародавній).

маси простих вільних громадян античних держав чинили впертий опір спробам знаті взяти їх у , що до ран­ньої ліквідації боргового рабства, активного розвитку дрібного селянського господарства і ремісничого виробництва. ті ж при­чини викликали прагнення до максимального розширення раб­ства іноплемінників. тому рабовласництво в античному суспільст­ві втратило риси патріархальності і стало основою системи, спрямованої на виробництво товарів і отримання додаткового продукту за нещадної експлуатації рабів. водночас це потягло за собою неминучу кризу всієї системи, призвело до роз­орення селян і ремісників, неспроможних витримати конкурен­цію дешевої рабської праці, поставило перед панівним класом проблему підтримки вільної бідноти, яка стікалась у великі міста. фізична робота стала рабською діяльністю, яка безчестила віль­них людей. у результаті рабство почало гальмувати розвиток виробництва. саме ця нерозв'язна суперечність спричинила за­гибель античного суспільства.

для античної держави був характерним республіканський лад -  аристократична або демократична республіка. монархія, яка у гре­ції прибрала вигляд тиранії, не була типовою. але в період кризи й занепаду у греції та римі створювалися великі монархії.

широкий розмах торгових і лихварських операцій в античному світі привів до утворення високорозвиненої системи права. товар­не виробництво і міжнародна торгівля дуже рано посіли помітне місце в економіці старогрецьких міст. активно розроблялися пра­вові інститути, пов'язані з розвитком приватної власності (види договорів, їх забезпечення, як-то застава, кредитні угоди, спадко­ве право тощо). проте незрівнянно вищого рівня досягла правова система в римі, де було створено найдосконалішу форму права. вона була пристосована до широкого міжнародного товарообігу, який відбувався в середземноморському басейні. саме тому римське право виступало як «право народів», придатне для різних країн і народів у регулюванні ділових зв'язків.

Вархитектуре византии неразрывно слиты утонченная декоративность, стремление к пышной зрелищности и глубокая религиозность.

византийцы создали художественную систему, в которой господствуют строгие нормы и каноны, а красота материального мира рассматривается лишь как отблеск неземной, божественной красоты. эти особенности византийского искусства ярко проявились в архитектуре.

здесь возводятся великолепные сооружения, призванные укреплять авторитет государства и церкви - храмы, дворцы, ипподром, триумфальные арки и различные инженерные сооружения. большого расцвета византийская культура достигает в vi в., когда были заложены основы новой архитектуры. возникает особый архитектурный стиль, особенно проявившийся в строении храмов.

тип античного храма был переосмыслен в соответствии с новыми религиозными требованиями. теперь он служил не местом хранения статуи божества, как это было в античную эпоху, а местом собрания верующих для участия в таинстве приобщения к божеству и слушания «слова божьего». поэтому главное внимание уделялось организации внутреннего пространства.