"один день із життя козака " напишите рассказ

Усамій січі жили винятково неодружені козаки, що називали себе, на відміну від одружених, лицарями й товаришами. тут частина з них розміщалася по тридцятьох восьми куренях, в самій січі, а частина поза  нею, по власних будинках; згідно із цим, частина харчувалася військовим столом, частина власним , але  в загальному життя тих й інших була однакова. повсякденне життя запорізьких козаків на січі складалось в такий спосіб.козаки піднімалися на ноги зі сходом сонця, одразу ж вмивалися холодною річковою водою, потім молилися богові й після молитви,  через деякий час,сідали за стіл до гарячого сніданку. час від сніданку до обіду козаки проводили по-різному: хто об'їжджав коня, хто оглядав зброю, хто вправлявся в стрілянині, хто лагодив плаття, а хто просто лежав на боці,попихкував з люльки-носогрійки, розповідав про власні подвиги на війні, слухав  розповіді інших і викладав плани нових походів. рівно в 12 годин курінний кухар ударяв у казан, і тоді, по звуці казана, кожен козак поспішав у свій курінь до обіду. обід приготовлявся в кожному куреніособливим кухарем, або поваром , і його помічниками, невеликими хлопцями, на обов'язку яких лежало  приносити воду в курінь і тримати в чистоті казани й посуд: «посуд — казани, ложки, корита дуже чисто держут і чистіше, як себе, а тим паче одягу» . їжа готувалася в великих мідних або чавунних казанах, що навішувались за залізних гачків на кабице в сінях кожного куреня, і варилася три рази в день на все наявне число козаків куреня, за що платилося кухарю подва рубля й п'ять копійок з кожного козака в рік, тобто 9 рублів й 50 копійок при  150 чоловіках середнього числа козаків у кожному курені. увечері, по заходу сонця, козаки знову збиралися в курені; тут вони вечерялигарячою вечерею; після вечері одні та ж година молилися богові й потім лягали спати, узимку в куренях,улітку й у куренях, і на відкритому повітрі; інші збиралися в невеликі купки й по-своєму веселилися: грали на кобзах, скрипках,  ваганах, лірах, басах, , козах, свистіли на сопілках, свистунах,- одним  словом,на чому   потрапило, на тім і грали, і відразу танцювали. з всіх музичних інструментів найбільш улюбленим і тому найпоширенішим інструментом у запорізьких козаків, була, без сумніву, кобза.

1) Парла́мент это высший представительный и законодательный орган в государствах с разделением властей. В Молдавии, Грузии, Бельгии, Великобритании, Греции, Италии, Камбодже, Канаде, Франции, Чехии, Южной Осетии, Казахстане и других странах парламенты имеют одноимённое название.

2) ФС РФ состоит из двух палат - Совета Федерации (СФ) и Государственной Думы . В сф входят по два представителя от каждого из 89 субъектов РФ  главы органов законодательной -представительной и исполнительной власти -всего 178 чел. По отношению к ним Конституция РФ использует понятие (член Совета Федерации.)

3) Основными задачами деятельности Парламента являются:  содействие социальному, правовому, образовательному, культурному, нравственному, патриотическому и физическому развитию молодежи.

Объяснение:

Есімі шартарапқа танылған Қожа Ахмет Яссауи еңбектері рухани өмірге арналған . Рухани өмір ішкі рухқа қатысты болғандықтан,Қожа Ахмет Ясауи іліміндегі еркіндік мәселесі де адамның “ішкі еркіндігі” шеңберінде қарастырылады. Ішкі еркіндікті ислам ахлағында “моральдық еркіндік” дейді.

Қожа Ахмет Ясауи а осы шындықтан бейхабар қалғанда өзінің негізінен алыстай бастайтындығын айтады. Осы ақиқатты а ескертіп, тікелей еске салып отыратын таным көзі – Құран деп біледі.

Қожа Ахмет Ясауи түркі тілінде жатық әрі бейнелі жыр жазудың үлгісін жасап, түркі тілдерінің көркем шығармалар тудыру мүмкіндігінің мол екендігін дәлелдеді. Оның жазба әдебиет үлгісіндегі шығармалары түркі топырағында ертеден қалыптасқан суырыпсалмалық дәстүрдегі әдебиетке жаңа серпін, тың мазмұн алып келумен қатар, оны түр жағынан көркейтіп, кемелдендіре түсті. Сөйтіп, бұрыннан дидактикалық сипаты басым түркі әдебиеті насихаттық ой тұжырымдармен толыға түсті. Ол фольклор мен жазба әдебиеттің өзара жақындасуының, толысып, көркеюінің дәнекері бола отырып, шығармашылық әдебиетінде ертеден қалыптасқан, Құран Кәрімде баяндалатын тарихи аңыздар мен пайғамбарлар, әулие-әнбиелер жөніндегі әпсаналарды хикметтерінде ұтымды пайдаланды. Қожа Ахмет Ясауи шығармашылығы түркі-мұсылман әлеміне кеңінен танылып, Ясауише хикмет жазу дәстүрге айналды.