Три премера народного выступления в 17 веке

Соляной бунт-1648 года, повод: введения налога на соль. причины: 1 увеличение налогов.2 ухудшение жизни народа.3 голод.  состав: посадские люди, стрельцы. медный бунт-1662

Рік народження володимира невідомий. його батько святослав народився 942-го, старший син володимира вишеслав — приблизно 977-го, звідки історики виводять рік появи на світ володимира як 960-й, з деякою похибкою. виховував його дядько по матері добриня, оскільки в звичаях русі було довіряти виховання спадкоємців старшим дружинникам. невдовзі після загибелі в 972 році князя святослава спалахнула міжусобна війна між його трьома синами. хронологія давньоруських літописів до хрещення умовна, але відомо, що 977-го питомий древлянський князь олег загинув у бою з київським князем ярополком, а володимир при цій звістці втік до короля норвегії хакона могутнього. всією руссю почав правити ярополк святославич. володимир у скандинавії набрав варязьке військо і 980-го повернувся до новгорода, вигнавши ярополкового посадника. захопив полоцьк, котрий перейшов на бік києва, перебивши сім’ю варязького правителя рогволода. його дочку рогніду, просватану вже за ярополка, насильно взяв за дружину. потім з великим військом обступив київ, де закрився ярополк. володимир закріпився на київському престолі в 980 році. літописна оповідь про вибір віри має легендарний характер. буцімто до князівського двору покликали проповідників ісламу, іудаїзму, західного “латинського” християнства, але володимир після розмови з “грецьким філософом” зупинився на православ’ї. за літописом, 987 року володимир на раді бояр прийняв рішення про хрещення “за законом грецьким”. наступного, 988-го, року він захопив корсунь (херсонес) і зажадав у дружини сестру візантійських імператорів василя ii і костянтина viii анну, загрожуючи інакше піти на константинополь. імператори згодилися за умови, що князь прийме хрещення, бо сестра має вийти заміж тільки за одновірця. діставши згоду володимира, візантійці прислали в корсунь анну в і священиків. там же, в корсуні, володимира з багатьма дружинниками охрестив єпископ корсунський. у хрещенні володимир прийняв ім’я василь, на честь правлячого візантійського імператора василя ii, згідно з практикою політичних хрещень тих часів. прийняття віри христової встановленням церковної ієрархії. русь стала однією з митрополій (київською) константинопольського патріархату. князювання володимира ознаменоване початком розповсюдження грамотності на русі — чим завдячуємо хрещенню. як і багато прогресивних реформ на землі руській, відбувалося це силоміць. учителями були не стільки візантійці, скільки болгари, зокрема ті, що побували на афоні. киян володимир щедро пригощав на бенкетах щонеділі. за переказами, наказав навіть розвозити їжу й напої немічним та хворим. особливої уваги надавав дружинникам, з якими радився про державні й військові справи, ні в чому їм не відмовляв. казав: “сріблом і золотом не знайду собі дружини, а з дружиною добуду срібло і золото”. хрещення великого князя карамзін описує як перетворення і відродження його і русі до нового життя: “цей князь, названий церквою рівноапостольним, заслужив і в історії ім’я великого. справжнє запевнення в святості християнства чи тільки честолюбство й бажання бути в родинному союзі з можновладцями візантійськими змусило його хреститися, відомо богові, а не людям. досить і того, що володимир, прийнявши віру спасителя, освятився нею в серці своєму і став іншою людиною. будучи в язичництві месником лютим, ганебним перелюбцем, воїном кровожерним і, що найжахливіше — братовбивцею, володимир, наставлений у людинолюбних правилах християнства, боявся вже проливати кров навіть лиходіїв і ворогів вітчизни. головне право його на вічну славу і подяку потомства полягає, звичайно, в тому, що він вивів русь на шлях справжньої віри; але ім’я великого належить йому і за справи державні. цей князь, викравши єдиновладність, розсудливим і щасливим для народу правлінням спокутував провину свою; виславши бунтівних варягів із русі, використав найкращих із них на її користь; упокорив бунти, відбив набіги хижих сусідів, переміг сильного мечислава і славний хоробрістю народ ятвязький; розширив кордони держави на заході; мужністю дружини своєї укріпив вінець на слабкій голові східних імператорів; прагнув просвітити русь: заселив пустелі, заснував нові міста; любив радитися з мудрими боярами про корисні статути земські; заснував училища і закликав з греції не тільки ієреїв, а й художників; нарешті, був ніжним батьком для народу бідного”.

1) в южной азии, наполуострове  индостан, была расположена огромнаястрана - древняя индия  теперь на ее территории существуют пять государств -индия, пакистан, непал, , шри-ланка. берега индии с запада, с востокаи с юга омываются индийским океаном.  природа индии поражает своим великолепием и разнообразием. уже в древниевремена на индию смотрели как на страну чудес. в стране много тропических лесов, являются степии пустыни2)уже в iii тысячелетии до н. э. основным занятием жителей долины инда было земледелие. выращивали пшеницу, ячмень, горох, просо, джут и, впервые в мире хлопчатник и сахарный тростник. хорошо было развито животноводство. индцы разводили коров, овец, коз, свиней, ослов, слонов. конь появился позже. индцы были хорошо знакомы с металлургией. основные орудия труда делали из меди. из нее выплавляли ножи, наконечники копий и стрел, мотыги, топоры и многое другое. не было для них секретом художественное литье, мастерская обработка камня, сплавы, среди которых особое место занимала бронза. индцам были известны золото и свинец. но железа в это время они не знали.высокого развития в городах и ремесло, из бронзыизготовляли орудия труда и оружие, а также статуэтки людей и животных.археологами найдено много украшений из золота, серебра, меди и бронзы: браслеты,кольца, серьги. из камня делали ручные жернова, различные виды гирь.3) 4) прости не знаю  5)культура: языки и письменность древней индии. в конце iii тысячелетия до н. э. в индии была крупная держава с высокоразвитой культурой. но пока неизвестно, на каком языке говорили жители долины инда. их письменность все еще остается загадкой для ученых. первые надписи индцев относятся к xxv — xiv вв. до н. э. индское письмо, которому нет подобия, насчитывает 396 знаков-иероглифов. писали на медных табличках или глиняных черепках, царапая письменные знаки. число знаков в одной надписи редко превышает 10, а наибольшее число—17. в отличие от языка индцев язык древних индийцев хорошо известен ученым. он называется санскрит. это слово в переводе значит «совершенный». из санскрита возникли многие современные языки индии. в нем есть слова, похожие на и . например: веды; швета — свята (праздник), брахман—рахманы (кроткий). создателями санскрита и его хранителями считались боги и брахманы. каждый человек, считавший себя арием, обязан был знать этот язык. «чужие», как шудры, так и неприкасаемые, не имели права изучать этот язык под страхом жестокого наказания.религия  о религиях древних индцев мы знаем мало. однако известно, что они верили в богиню-мать, трехликого бога-скотовода, некоторые виды растительного и животного мира. среди святых животных выделялся бык. вероятно, был и культ воды, о чем свидетельствует многочисленные бассейны в хараппе и мохенджо-даро. индцы верили и в потусторонний мир. о религиях древних индцев мы знаем намного больше. ведийская культура создала сразу две великие религии востока – индуизм и буддизм. индуизм берет свое начало из вед. именно веды — первые и главные священные книги индуизма. древний индуизм отличается от современного. но это разные стадии одной религии. индуисты верили не в одного бога, а почитали многих. главными среди них были бог огня агни, грозный бог воды варуна, бог- и хранитель всего митра, а также бог богов, великий разрушитель — шестирукий шива. его образ подобен древнеиндийскому богу — покровителю скота. представление о шиве — доказательство влияния культуры местного населения на верования пришельцев ариев.