Как повлияло на судьбу славянских народов принятие ими христианства?

Принятие христианства славянскими сильно повлияло на судьбу державы в которой они жыли. например , если брать  русь в целом которая приняла христианство в 988 году и которую освятил владимир великий , то для нее это сыграло большую роль.  ведь раньше до принятие веры были кланы людей которые поклонялись своему отдельному богу . например : одни поклонялись ладе - богини весны,  а вторые перуну - богу молний и из -за того , что каждый считал своего бога лучше , то начинались войны между теми кланами и кровопролите. без религии нас боялись другие страны. но после того как мы приняли христианство, то  прекратились войны между теми кланами , все стали верить в эдиного бога ,    остановилось  кровопролитие , другие страны перестали нас бояться , начали уважать и соответственно у нас продвунас торговля , наладилась ,  а также принятия хрестианства стало важным шагом в и культуре славянских народов жителей руси.

Західноукраїнські землі стали колонією, аграрно-сировин­ним придатком іноземних держав. Сприяючи розвитку про­мисловості в центральних районах, польський уряд свідомо галь­мував промислове будівництво на західноукраїнських землях. У 1938 р. Західна Україна виробляла 7-10% промислової

продукції Польщі, при цьому її населення і територія станови­ли чверть території Польщі.

Західноукраїнська промисловість у післявоєнний період відчувала величезні труднощі в одержанні кредитів. З цього вміло скористалися заправили західноукраїнського й амери­канського монополістичного капіталу і прибрали основні по­зиції в економіці до своїх рук. У промисловості Західної Ук­раїни змінилося тільки те, що місце австро-німецького капіта­лу зайняв французький, англійський, американський. Частко­во посилив свої позиції й польський капітал.

У 1929 р. економічне піднесення змінилося нечуваною кри­зою. Зайнятість у фабрично-заводській промисловості змен­шилася на 40-50%. Занепало дрібне виробництво. Хоча пізніше й настало деяке піднесення, однак до 1939 р. ні фабрично-за­водська промисловість, ні дрібне ремісництво вже не переви­щили рівня 1928 р. Середньорічна кількість робітників, зайня­тих у середніх і великих підприємствах переробної промисло­вості Західної України, в 1938 р. становила близько 50-55 тис. чол. У гірничодобувній промисловості й на лісорозробках чи­сельність робітників зросла, але це не змінило загальної кар­тини економічного застою західноукраїнських земель.

Нафтова і озокеритна промисловість Прикарпаття в 20-30-х роках була доведена іноземним капіталом до занепаду. Видобуток нафти знижувався з кожним роком. В порівнянні з 1912-1913 рр. він зменшився в 3-4 рази і становив 370,8 тис. пудів у 1938 р. Озокеритні шахти наприкінці 30-х років припинили роботу.

Деякі зрушення на краще відбулися у калійній промисло­вості. Поряд з Калуськими копальнями, у 20-30-х роках відкри­ваються копальні у Стебнику і Голині. Проте розвиток калій­ної промисловості обмежувався невеликим обсягом внутріш­нього польського ринку і труднощами експорту. Відстале сільське господарство Західної України й Польщі не застосо­вувало належним чином мінеральних добрив, а їх експорт не відповідав інтересам міжнародних хімічних монополій.

Здесь я привел чистую информацию об их участии:

1) Весной 1701 г. казаки выступили в Лифляндию. В сражении при Эрестферской мызе был разбит шведский генерал Шлиппенбах, взят Юрьев (Тарту). Казаки получили большую добычу, но ее у них отбирали русские офицеры. Это вызывало новое недовольство службой, а так же – гетманом. В конце второго года войны массовые выступления казаков приобретали уже весьма угрожающий характер. К тому же подняли бунт запорожцы, заключившие союз с Крымом.

2) В июле 1703 г. казаки были отправлены в Белоруссию к Быхову и Могилеву, чтобы не дать польским сторонникам шведов укрепиться в них. К Быхову прибыл отряд Стародубского полковника Миклашевского с 12 000 казаков. Осада удачно, и 12 октября комендант сдался.

3) В кон­це ок­тяб­ря к Кар­лу XII явил­ся Ма­зе­па лишь с 2 тыс. ка­за­ков, из ко­то­рых по­ло­ви­на вско­ре уш­ла. В февр. 1709 к шве­дам при­сое­ди­ни­лись за­по­рож­ские ка­за­ки (6–8 тыс. чел.; ко­ше­вой ата­ман К. Г. Гор­ди­ен­ко). Из­ме­на Ма­зе­пы ос­лож­ни­ла ход во­ен. дей­ст­вий, но не вы­зва­ла рас­те­рян­но­сти у рус. вое­на­чаль­ни­ков. Пред­при­ня­тый 2 но­яб. А. Д. Мен­ши­ко­вым сме­лый рейд на г. Ба­ту­рин по­зво­лил унич­то­жить все за­го­тов­лен­ные там для шве­дов за­па­сы про­до­воль­ст­вия, ору­жия (в т. ч. ар­тил­ле­рию) и бо­е­при­па­сов. Дру­гой круп­ной ба­зой Ма­зе­пы – Бе­лой Цер­ко­вью – ов­ла­дел кн. Д. М. Го­ли­цын. Основная мас­са ка­за­че­ст­ва со­хра­ни­ла вер­ность Рос­сии. Ка­за­чье вой­ско во гла­ве с но­вым гет­ма­ном И. И. Ско­ро­пад­ским всту­пи­ло в борь­бу про­тив ино­зем­ных за­хват­чи­ков. Сме­лые де­мон­ст­ра­тив­ные дей­ст­вия Азов­ской во­ен. фло­ти­лии, ко­то­рую воз­гла­вил Ап­рак­син, за­ста­ви­ли Тур­цию и крым­ских та­тар воз­дер­жать­ся от всту­п­ле­ния в вой­ну на сто­ро­не Шве­ции. В но­яб. 1708 швед. ар­мия рас­по­ло­жи­лась на зи­мов­ку в рай­оне При­лу­ки, Лох­ви­цы, Га­дяч, где ока­за­лась в стра­те­гическом ок­ру­же­нии. В зим­ний пе­ри­од осо­бен­но ак­тив­но дей­ст­во­ва­ли ка­за­чьи от­ря­ды, пре­се­кав­шие все по­пыт­ки про­тив­ни­ка по­пол­нить за­па­сы про­до­воль­ст­вия и фу­ра­жа и на­но­сив­шие ему боль­шой урон.

Как вывод, казацкие войска в самом начале войны использовались движущей силой.