Обьясните фразу “чья страна того и вера“

Чья страна, того и вера (того и религия) ..  краткая формулировка принципа, положенного в основу аугсбургского религиозного мира (1555).“чья страна, того и вера”. так стали говорить германские князья с 1555г. после заключения мира между католиками и протестантами. имелось в виду, что подданные принимают веру своих правителей.  в 1599 г. каноник и правовед иоахим стефани включил эту формулу в «установления канонического права»  

Объяснение:

князь Дмитрий надел доспехи воина и встал в строй передового (по другой версии- большого) полка. Свои доспехи он передал боярину Бренку, который встал под княжеским стягом и погиб там в ходе сражения. Что делал Дмитрий в бою - о том история умалчивает. Известно, что после боя искали князя и нашли его лежащим без чувств у срубленного дерева. Все доспехи и одежда на нем были "посечены", однако, на теле не было ни единой раны. Во а кто руководил боем? Как может быть посечена кольчуга, а на теле нет ран? Скорее, он все же в бою не участвовал, у него были хорошие военачальники - князь Владимир Андреевич Серпуховской и воевода Дмитрий Боброк - Волынец.

3) А вот но это сами  ответьте

Відповідь: Знайшла твір, напевно це)))))

Для XVIII століття було характерне значне збільшення населення низки європейських країн, зокрема й Англії. Істотно виріс попит на продукти харчування, що спровокувало в Англії сільськогосподарську революцію: перебудову системи землекористування, зміну технологій обробки землі, селекцію насіння і порід худоби, появу спеціалізації окремих районів країни і ряд інших явищ. На зміну селянам-власникам землі приходили орендарі, які використовували найманих працівників. Все це дозволило зробити англійське сільське господарство не лише набагато більш продуктивним, а й більш вигідним, а гроші, які з'явилися в селі, в свою чергу, спричинили масовий попит на промислові товари.

Побудована на ручній праці система виробництва, яка тоді домінувала, повною мірою задовольнити цей попит не могла. До того ж його стали пред'являти нові верстви суспільства, які не мали досвіду масового використання промислових товарів, — ті, для кого продукція ремісників чи мануфактур була занадто дорогою, із задоволенням купували дешевші, хоча часто і менш якісні фабричні вироби.

Крім того, сільськогосподарська революція дозволила вирішити й іншу проблему — де взяти гроші на будівництво заводів і фабрик, причому часто в тих галузях, де раніше ніякого промислового виробництва взагалі не було. Фабрики коштували в кілька разів дорожче, ніж мануфактури, і капітали, накопичені в сільському господарстві, були пущені у промисловість.

Таким чином, до середини XVIII століття в Англії зійшлись воєдино відразу кілька факторів: багатство природних ресурсів, вільні капітали, бажання і вміння вкладати гроші в ту сферу економіки, яка здавалась більш вигідною, і масовий попит на промислову продукцію, який забезпечує і зростання цін на неї, і ринок збуту.

Аналогічний шлях слідом за Англією пройдуть згодом й інші європейські країни.