Возможно ли было в средневековом обществе подняться "из грязи в князи"?

Сословие-это группы людей, отличающиеся своими привилегиями, обязанностями, социальным статусом . люди не могли поднять из грязи в князи, потому что люди с рождения и до конца жизни могли быть в одном сословии( например крестьянин не мог быть рыцарем), так как власть не могла ему дать этого права ( только рожденный в семье  феодалов мог быть только рыцарем , рожденный в семье крестьян, только крестьянином)

У важких умовах свого часу Скоропадський робив усе, що міг, аби боронити права української держави та інтереси її населення. Скоропадський коректно ставився до свого попередника і навіть у своїх універсалах уникав офіційної російської термінології щодо «изменника» Мазепи (вважав її блюзнірською). Натомість називав його звичайним «бувшим гетьманом» або «нашим антецесором». Скоропадський протестував проти московських утисків, загарбань і здирств (навіть всесильного Олександра Меншикова), був проти утворення Малоросійської колегії. Звичайно, всі ці заходи Скоропадського не могли вплинути на Петра І, який, всупереч своїм урочистим обіцянкам зберігати автономні права України, у критичний момент переходу Мазепи на бік Швеції вирішив ліквідувати гетьманський устрій.

У колах української мазепинської еміграції ім'я і пам'ять Скоропадського завжди залишалися чистими (екзильний гетьман Пилип Орлик згадував у своєму «Діяріюші» його як свого «великого й любого приятеля»). Іван Скоропадський помер 3. (14) 7. 1722 і був похований у Гамаліївському монастирі м. Глухова.

Гетьман Іван Скоропадський, як і його попередник Іван Мазепа, відзначився благодійництвом. Так, зокрема він започаткував спорудження Гамаліївського монастиря, а в Стародубі на кошти Івана Ілліча зведена церква Предтечі. Турбувався гетьман і про розвиток Чернігівського Єлецького монастиря. Був також і великим шанувальником мистецтва. Так, після великої пожежі 1718 року дуже постраждала Києво-Печерська лавра. Іван Скоропадський опікується створенням нових розписів Успенського собору. У чернігівській друкарні (вона знаходилась в Троїцько-Іллінському монастирі) на початку XVIII ст. були видані книги Іоанна Максимовича, зокрема «Молитва Отче Наш на седьм богомыслий расположения» та «Краткое поучение о 7 сакраментах или тайнах церкви». Унікальні книги мали родовий герб Скоропадського і робилися на його замовлення.

-турецкая война 1768 - 1774 годов (5-я по счету) стала продолжением борьбы россии за выход к черному морю. причиной войны было вмешательство российской императрицы екатерины ii в польские дела, которое вызвало недовольство турции. в то время в польше шла война оппозиции (членов т.н. барской конфедерации) против польского короля станислава понятовского и поддерживающих его войск. преследуя одно из подразделений оппозиционеров, казачий отряд вторгся на турецкую территорию и занял городок на речке кодыма (правый приток южного буга). в ответ 25 сентября 1768 г. турция объявила россии войну. начав войну, турция заключила союз с польскими конфедератами (представителями оппозиции), которые обязались выставить 100-тысячную армию (на деле их силы не превышали 17 тыс. кроме конфедератов, турки рассчитывали на поддержку австрии и франции. те, в свою очередь, надеялись с турции сдвинуть российские рубежи к востоку и восстановить польские границы xvii в. турки же стремились расширить свои владения в приазовье, а также овладеть киевом и астраханью. 1768 год прошел в приготовлениях сторон. россия выставила две армии. 1-я армия под командованием генерала александра голицына (до 80 тыс. чел.) имела действовать наступательно в верхнем течении днестра против крепости хотин. 2-я армия под командованием генерала петра румянцева (до 40 тыс. чел.) обеспечивала тем временем защиту украины от возможных крымско-турецких нападений.

кампания 1769 года. военные действия начались зимой нападением 70-тысячной конной армии крымского хана крым-гирея на украину. этот натиск был отражен румянцевым. отряды хана, захватив до 2 тыс. пленников, угнав скот и разрушив свыше тысячи домов, вернулись в свои владения. это было последнее в россии крымское нашествие. одновременно войска в начале 1769 г. заняли таганрог и расчистили себе выход в азовское море. на воронежских верфя