Ответить на вопросы. надо! 1. какое богатство православные христиане считают истинным и вечным? 2. чего именно в мире становится больше в результате совершённой мести: добра или зла? поясните свои ответы. 3. в чём новизна отношений бога и человека в новом завете? 4. посмотрите подписи под иллюстрациями. как вы думаете, евангелие рассказывает только о проповедях христа или в нём можно прочитать и о чудесах бога? п.с буду вам всегда ! заранее !

какое богатство православные христиане считают истинным и вечным?

думаю, что истинное и вечное богатство по мнению христиан представляется любовью. любовь к ближним и вообще к миру, в котором живет человек, а также к богу, что проявляется в вере.

чего именно в мире становится больше в результате совершённой мести: добра или зла? поясните свои ответы.

в мире становится больше зла после совершенной мести. так как это влечет за собой еще больше ненависти и большее желание мести. посредством мести совершается еще больше убийств и умирает все больше людей. по крайней мере, месть не входит в спектр принципов православия нового завета.

в чём новизна отношений бога и человека в новом завете?

отношения бога и человека в новом завете происходят через иисуса как проповедника и сына бога. плюс, по словам иисуса, человек больше не предстает рабом бога. отношения человека и бога приобретают форму отца (бог) и детей (люди).  

посмотрите подписи под иллюстрациями. как вы думаете, евангелие рассказывает только о проповедях христа или в нём можно прочитать и о чудесах бога?

в евангелие можно также прочитать и о чудесах бога, которые проявляются в проповедях христа и в его чудесной деятельности, также как в его личности.

Відповідь:

Османська імперія, спробувавши завоювати Кавказ під час першої світової війни, зазнала невдачі. Виявилася неспроможною вона і зупинити наступ військ Антанти в Месопотамії, Палестині та Сирії. Тому 30 жовтня 1918 р. країна капітулювала, підписавши з державами Антанти Мудроське перемир'я, умови якого були досить несприятливі для неї. Переможці не тільки розчленували Османську імперію, захопивши її колишні арабські володіння, а й залишили за собою право окупувати будь-яку частину турецької території. Армія була демобілізована, а військові арсенали передавалися військам Антанти.

Пояснення:

ТАК!

1) Постійна відсіч потенційним претендентам, які зазіхали на їх територіальну цілісність та суверенітет;

2) Модернізаційні процеси, однак із різними результатами та наслідками;

3) Іран, вслід та за прикладом Туреччини проводить ряд реформ: судову, земельну та фінансову;

4) Адаптація елементів західного (про європейського зразка).

Основні спільні риси розвитку:

1) Постійна відсіч потенційним претендентам, які зазіхали на їх територіальну цілісність та суверенітет;

2) Модернізаційні процеси, однак із різними результатами та наслідками;

3) Іран, вслід та за прикладом Туреччини проводить ряд реформ: судову, земельну та фінансову;

4) Адаптація елементів західного (про європейського зразка).

Іран та Туреччина ідеально підходять для порівняльного аналізу, оскільки вони були одними з небагатьох мусульманських країн, які пережили епоху європейського імперіалізму як незалежні держави. Модернізація значною мірою була роботою корінних еліт в обох суспільствах. У міжвоєнний період національні еліти в Туреччині та Ірані усвідомлювали схожість між собою, і політика, що проводилася в одній країні, часто впливала на іншу. Мустафа Кемаль Ататюрк в Туреччині та Реза Шах Пахлаві в Ірані намагалися сприяти соціально-економічній модернізації у відповідних країнах, наслідуючи Захід. Хоча Ататюрк виправдовував авторитарне правління тимчасовим явищем, називаючи його періодом «опіки», після якого Туреччина здійснить перехід до повноцінної демократії, але, схоже, Реза Шах хвилювався з цього приводу. Після Другої світової війни політичні траєкторії двох країн розійшлися. Туреччина стала «військовою демократією», тоді як Іраном правили спочатку самодержавна монархія, а потім ісламська теократія. В останні роки, здається, Туреччина та Іран схожі і розхожі. З одного боку, ідеологічні основи військового кемалізму та ісламізму опіки, відповідно, все частіше обговорюються та ставляться під сумнів у кожній країні. Однак, поки Туреччина переживає процес демократизації та демілітаризації, теократія в Ірані перетворюється на більш мілітаризований режим, при цьому Революційні гвардії здійснюють посилений контроль як над економікою, так і за політикою.