Для чего карл i созвал долгий парламент? 1) ограничить королевскую власть 2) найти деньги для ведения войны 3) палату лордов 4) принять закон

Ответ: 1) ограничить королевскую власть

Кшатрий-согласно традиции, дхарму кшатриев составляют защита слабых, водворение закона и порядка в мире. кшатрий обязан защищать в любых обстоятельствах: брахманов, женщин, детей, стариков и коров. брахманы-изучение вед является основой занятости брахмана и первым правилом. следующий вид деятельности – передача полученных и освоенных знаний последователям и всем, кто в них нуждался. также брахман обязан поклоняться и проводить ягьи (ритуалы) от себя лично богу. обучать поклоняться и проводить ягьи (жертвоприношение) богу от других, так как только он обучен всем таинствам и тонкостям этого ритуала. более того, еще одно основное занятие заключалось в том, что ему необходимо принимать дары от других. и кончено же раздавать пожертвования всем вместе со своими благословением. вайшьи-? шудры-обслуживать высшие варны, и в его поведении ценились качества верного слуги. однако среди шудр были не только слуги, к ним относились также ремесленники, которые профессиональным трудом служили и деревенскому населению, и правителям. не будучи «дваждырожденными», шудры не считались потомками древних ариев-завоевателей и, видимо, в значительной части были уроженцами покоренного населения.

Коперник (1473—1543) найбільш відомий як автор геліоцентричної системи світу, що поклала початок першій науковій революції.

Галілей (1564—1642) вивчав проблему руху, відкрив принцип інерції, закон вільного падіння тіл; зробив ряд астрономічних відкриттів за до телескопа.

Кеплер (1571—1630) встановив три закони руху планет навколо Сонця, створив першу механістичну теорію руху планет, вніс істотний внесок у розвиток геометричної оптики.

Ньютон (1643—1727) математично сформулював закон всесвітнього тяжіння, теоретично обґрунтував закони Кеплера про рух планет навколо Сонця, створив небесну механіку (Закон всесвітнього тяжіння був непорушний до кінця XIX ст.), створив диференціальне й інтегральне числення як мову математичного опису фізичної реальності, автор багатьох нових фізичних уявлень (про поєднання корпускулярних і хвильових уявлень про природу світла і т. д.), розробив нову парадигму дослідження природи (метод принципів) — думка і досвід, теорія і експеримент розвиваються в єдності, розробив класичну механіку як систему знань про механічний рух тіл, механіка стала еталоном наукової теорії, сформулював основні ідеї, поняття, принципи механічної картини світу.