Последствия восстания жанкожи нурмухамедова​

третий этап 1848-1857 гг. – подавление восстания царскими войсками.

колониальные власти, не имея достаточно сил для борьбы с казахами, стали подкупать отдельных старшин и султанов, разжигать вражду между казахскими , пытаясь расколоть движение. одновременно организовались карательные экспедиции, грабившие казахские аулы. летом 1856 г. на казахские кочевья вновь обрушилась карательная экспедиция. в сентябре 1858 г. в урочище сан отряд есета потерпел окончательное поражение, а остатки его присоединились к батыру жанкожа. жанкожа нурмухамедулы, один из соратников кенесары хана, вначале прекратил борьбу с россией. однако после строительства укреплений в низовьях сырдарьи и началом казачьей колонизации престарелый батыр возобновил военные действия против войск. и в январе 1856 г. в кратком, но кровопролитном сражении казахи потерпели поражение и были вынуждены отступить на территории хивы. казахские аулы были подвергнуты жестоким репрессиям.

причины поражения: слабость вооружения восставших, предательство части султанов и предводителей родов.

по своему характеру восстание было национально-освободительным.

первым воздушный таран 8 сентября 1914 года применил штабс-капитан п. н. нестеров  

вторым таран 18 марта 1915 года применил поручик а. а. казаков, который на самолёте "моран" таранил и сбил германский самолёт типа "альбатрос", после чего сумел успешно посадить свой аэроплан. за свой подвиг лётчик был удостоен георгиевского оружия. более в годы первой мировой войны таран не применяла ни одна из воюющих стор

я незнаю кого ты ищешь ведь нестеров   был самый первый. второй был казаков

взаємодія природи й людини почалася з незапам’ятних часів. саме вона давала притулок та їжу нашим прапраді. завдяки природі людина з’явилася і змогла існувати.

по суті, людина є часткою природи, а тому з дитинства повинна навчитися любити природу, охороняти й захищати від руйнування.

вплив людини на природу величезний. саме людина несе відповідальність за все, що відбувається в світі: як добре, так і погане. людські пороки природі колосальної та непоправної шкоди, що призводить до погіршення умов життя на землі. варварська експлуатація природних ресурсів спустошує надра. нераціональне використання питної води призводить до її нестачі й засух, які виникають все частіше. через непомірне вирубання лісів вимирають рослини та тварини. багато видів фауни наші діти зможуть побачити лише на картинках і в музеях природознавства у вигляді опудал.

правильне, тобто раціональне й дбайливе, ставлення людини до природи має виховуватися з раннього дитинства. повзе гусениця по доріжці — не топчи її. ростуть квіти на галявині — не треба їх рвати, щоб викинути через пару десятків кроків. знайшов на вулиці кошеня чи цуценя — не бий, а погладь і погодуй. тоді дитина виросте в милосердну та добру людину, яка буде пам’ятати, що її будинок — це не тільки її квартира, а весь світ, що її оточує.

але, на жаль, людина уявила себе вінцем природи. тому природа і мстить повенями й засухами, тайфунами та землетрусами. а ми з кожним днем ​​стаємо все жадібніше, намагаючись вичавити з неї все можливе.

людина не повинна намагатися панувати над природою, вона зобов’язана співпрацювати з нею, прислухатися до неї. тільки коли ми почнемо поважати природу, піклуватися про неї, людство й природа стануть єдиним цілим.