Какие слова пропущены во фразе? феодал служивший другому феодалу его повелитель - а)вассал б)норманн в)бюргер г)сюзерен д) аббат

1-а   ну наверно, а второе простите не знаю                                                                             

Моя улюблена притча – це притча про таланти. Вперше я почула її в молодших класах, на заняттях із християнської етики. Спочатку я не розуміла, що ж таке ці таланти… Вчителька, яка розбирала із нами цю притчу, пояснила, таланти – це вміння, якими Бог наділяє кожного без винятку. Головне завдання людини віднайти усі ці вміння, цей Божий дарунок й якнайбільше його розвинути у собі.

Найголовніше завдання людини – це цінувати те, що вона робить й отримувати від цього задоволення. Таким чином наше «я просто водій (медсестра, кухар – необхідне вставити) перетвориться на щось інше. Воно перетвориться на розуміння того, що твоє знання чи вміння комусь потрібні. Ми всі не «просто». Але ж як зрозуміти у чому ж твій талант? Все дуже просто: потрібно розпочати з того місця, де ти стоїш. Оцінити масштаби того, що ти робиш й для кого ти це робиш. Задати собі питання: «Яку користь приносить те, що я роблю вдома, на роботі тощо». Може саме у цьому твій талант?

Колись я почул(-а) чудову фразу, що головний талант, який Бог подарував кожному – створивши людину на свій образ та подобу – це здатність до креативності. Креатив – це вміння творити. Ми всі створюємо довкола себе оточення, удосконалюємо предмети тощо. Це все відголоски Божого таланту усередині нас

«Бог дає таланти всім» – це 50 уроків, щоб знайти себе й справу всього свого життя. Свій істинний й непідробний талант. Згадуючи притчу про таланти уже після прочитання цієї книги, я зрозуміла, що все наше життя – це простір для примноження талантів. Важливо не просто, не закопувати талант, але віднайти б якомога ширше втілити цей талант. А книга Регіни Бретт – це не інструкція як цього досягнути, а радше дорожня карта як написати свою власну історію успіху.

ответ:

величайший герой древней греции легендарный ахиллес был, как рассказывает предание, сыном морской богини фетиды и простого смертного пелея. сыновьям смертных грозят всякие опасности. боясь за сына, мать решила искупать его в водах священной реки стикса, делавших человека неуязвимым. но, окуная младенца в воду, мать держала его за пятку, и стикс не коснулся ее своей струей. и, когда стрела троянца париса вонзилась в пятку ахиллеса, он погиб.

эта легенда давно занимала умы людей. ей сухожилие, расположенное на ноге над пяточной костью, анатомы именуют «ахиллесовым», а выражение «ахиллесова пята» издавна служит для обозначения слабого, уязвимого места человека.

ахилла (так в новых переводах именуют ахиллеса) частично рассказана гомером в его «илиаде».

ахиллесова пята

объяснение: это только ахиллесова пята