С. как вы думаете, что правда, а что вымысел в мифе о минотавре? (нужно прочитать миф о минотавре)

Правда в том что  людей отдавали на дань (в рабство) а вымысел  это само существо (минотавр) 

Задание№1

Тюркский каганат - 552 - 603 гг.; Территория: от восточного Алтая до побережья Каспийского моря и от Китая до Персии; Столица - г.Суяб.

Западно-Тюркский - 603 - 704гг.; Территория: на юго-востоке - от рек Или и Чу, на северо-западе - до нижнего течения рек Волга и Кубань, на северо-востоке - до верхних течений Волги и Иртыша, на юго-западе - до рек Тарим и Амурдарья. Столица и зимняя ставка - г.Суяб (на берегу Чу), летняя резиденция - Мынбулак ( близ г.Туркестан)

Восточно-Тюркский каганат - 682 - 744 гг.; Территория: Монголия, Средняя Азия, Южная Сибирь, Восточный Туркестан. Столица - Хара Балгас.

Тюргешский Каганат - 704 - 756 гг.; Территория: От Шаша (Ташкента) до Турфана и Бесбалыка в Восточном Туркестане и Жетысу (Семиречье). Столица Большой Орды - Суяб, ставка Малой Орды - Кунгит на р.Или

Карлукский каганат - 756 - 940 гг.; Территория: от Джунгарских гор до Сырдарьи. Столица: г.Суяб, позднее Баласагун.

Задание№2  

1) Бумын был провозглашён каганом Тюрского каганата в 552 году.

2) Кочевые тюркские племена.

3) Процесс завершения образования Кимакского каганата завершился в конце 9 века.

4) Ксилография - вид печатной графикигравюра из дерева. Эта гравюра вырезается на твердый и эластичный отрезок дерева.

5) В 582 году , среди громадных курганов скифских царей, была воздвигнута стела с надписью о деяниях первых тюркских каганов.

6) В древнетюркских верованиях покровительница домашнего очага и детей - умай.

7) Зороастризм – религиозное течение, сформировавшееся и возникшее в Восточном Иране на рубеже VII-VI вв.

8) Атлахская битва началась в 751 году.

Задание№3

Для арабов: Был положен предел продвижению арабов на восток, и наверное то что ислам начал распространяться среди тюркских народов.

Для китайцев: Это битва имела большое историческое значение, т.к. китайцы навсегда покинули Жетысу.

Объяснение:

Надеюсь всё правильно написал.

Національне відродження у першій половині ХІХ ст. відбувалося переважно у сфері розвитку культури. Незважаючи на низький освітній рівень населення, продовжує розвиватись освіта. Навчальні заклади були чотирьох розрядів: 1) парафіяльні школи – для людей найнижчих станів; 2) повітові училища – для дворян, купців, урядових службовців, ремісників; 3) гімназії – для дворян і чиновників; 4) ліцеї та університети – для дворян. Більшість населення України було неписьменним. В той час в Україні було 19 гімназій, 2 ліцеї – Одеський (1817 р.) і Ніжинський (1832 р.), Київська духовна академія і 2 університети – Харківський (1805 р.) і Київський (1834 р.). На західноукраїнських землях були: Львівський університет (1661 р.), Львівська Технічна академія (1844 р.), Кременецький ліцей (1805 р.).

17 січня (29 за новим стилем) 1805 року було підписано Указ про відкриття у Харкові Імператорського Університету. Це був другий університет на півдні Російської імперії, він був заснований з ініціативи місцевого громадянства, головним чином заходами В. Каразіна, ідею якого підтримали й зібрали потрібні кошти дворянство та міська управа. Куратором університету був призначений граф Северин Потоцький, а першим ректором був філолог І. Рижський . Харківський університет у першій половині ХІХ ст. став центром наукових досліджень. Відомий професор математики Т.Ф.Осиповський був ректором Харківського університету з 1813 по 1820 рр. Він створив тритомний “Курс математики”.

Харківський університет відіграв помітну роль в українському національному відродженні, головним чином на початку, а також під кінець 19 — на початку 20 ст. Ще до того, поки Київ став осередком українського національного життя на Наддніпрянщині, в середині 19 ст. тут велися дослідження народного побуту, історії і мови, починалася літературна діяльність і україномовний театр, до чого багато спричинився університет. У другій половині 19 ст. Харківське Історично-Філологічне Товариство широко розвинуло дослідження історії і побуту Слобідської України та Гетьманщини. Студенти об'єднувалися в українські громади, з участю Потебні, Мови-Лиманського та інших, висуваючи також політичні вимоги українського руху. З ініціативи професорів (Сумцова, Багалія, А. Зайкевича) рада професорів університету висловилася проти цензури українських видань («Записка по во о цензуре книг на малорусском языке»). 1906 надано почесні докторати М. Грушевському й І. Франкові, а 1910 — О. Єфименко. 1907 Сумцов, Багалій і Халанський почали викладати лекції з народної словесності, історії України й мовознавства українською мовою.

Объяснение: