1)по завещанию дмитрия донского от наследования был отстранен от престола: а) василий i б) владимир серпуховский в) юрий галицкий г) дмитрий 2)другом иванаiii до 1480 года был: а) великий князь литовский александр б) крымский хан менгли- гирей в) хан ахмат 3)где появились первые металлургические заводы? а) в сибири и на урале б) на урале и в туле в) в туле и устюжне- железнопольской г) под липецком 4павел i взойдя на престол, выслал из столицы неугодных офицеров и генералов, в том числе оказался: а) л.л. беннигсен б) а.в.суворов в) м.и.кутузов , заранее

1)а)все остальное не знаю

в 1579 году ермак отправляется в поход,собрав войско примерно в 550 человек.по пути войско увеличилось за счет примкнувших казаков.на берегу туры происходит первое столкновение с татарами.ермак по пути   захватил несколько городов и продолжил свой путь к искеру-столице сибирского ханства.

в1582 году кучум бросает свою столицу.искер становится началом в освоения сибири.нижняя приобь входит в состав государства,а народности проживающие там(ханты, российское поданство.

в 1583 году,земли до иртыша тоже были подчинены.сибирское ханство перестало существовать.иван 4 награждает ермака титулом-"князь сибирский".

так ермак тимофеевич   входит в как покоритель сибири.

Позитивні наслідки.    у роки довоєнних п'ятирічок у вкрай важких умовах тоталітарного режиму трудящі україни створили    потужну індустріальну базу,    яка за окремими показниками вивела україну на рівень економічно розвинених країн світу.  почали давати промислову продукцію гіганти металургії: «запоріжсталь», «азовсталь» і «криворіжсталь».  стали до ладу краматорський машинобудівний, луганський паровозобудівний, макіївський, дніпродзержинський та інші металургійні заводи.  кількість промислових підприємств за роки довоєнних п'ятирічок зросла в 11 разів.  в україні було побудовано 100 нових шахт.  республіка стала важливою металургійної, вугільної, машинобудівної базою срср. у 1930-х рр.  в україні    змінилася структура господарства:     зросла частка промисловості в порівнянні з часткою сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки;   у валовій продукції промисловості зросло виробництво засобів виробництва;   велика індустрія стала витісняти дрібну промисловість. україна    випередила    за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські країни.  вона посіла друге місце в європі (після німеччини) за виплавкою чавуну, четверте місце в світі з видобутку вугілля.  з виробництва металу і машин республіка випередила францію та італію, наздоганяла великобританію. за роки перших п'ятирічок удвічі зросла чисельність робітників.  у 1930-і рр.сформувався    національний    український робітничий клас і    національнатехнічна інтелігенція.   негативні наслідки індустріалізації.    економічна міць держави була спрямована не на задоволення насущних потреб людей, а на    зміцнення тоталітарного режиму    і затвердження у свідомості людей ідеологічних догм більшовизму, створення військово-економічних ресурсів для «експорту революції».  індустріалізація здійснювалася за рахунок селян, масовими репресіями. в цілому форсована індустріалізація україни не     до підвищення  життєвого рівня народу.  у 1930-і рр.  знову з'явилися величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого.  урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої проблем. у ході індустріалізації посилилася централізація іння промисловістю, утвердилися командно-адміністративні методи іння;   був узятий курс на мілітаризацію промисловості.  держава відмовилася від непу і початок примусовими засобами експлуатувати з селян додаткові кошти на форсування індустріалізації.  фактично зник матеріальний принцип стимулювання праці.  праця робітників стимулювався позаекономічними засобами і, насамперед, розгортанням «соціалістичного змагання». у першої п'ятирічки ставка була зроблена на    підприємства-монополісти  (запорізький завод «комунар», що випускав зернозбиральні комбайни, луганський паровозобудівний та і які згодом фактично підім'яли під себе всю економіку країни. промисловий потенціал україни (як і всього срср) формувався  диспропорційно:     посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони - донбас і придніпров'я, а промисловість досить густо заселеного правобережжя помітно відставала у темпах розвитку.