Цікаві факти про романа мстиславича (5 штучек)

Роман мстиславович (у хрещенні — борис) (? — 1205) — галицько-волинський князь від 1199 р., державний і військовий діяч. син князя володимиро- волинського мстислава ізяславича і агнеси (польської княжни, дочки польського короля болеслава iii кривоустого). у 1168–1170 рр. роман мстиславич княжив у новгороді. після смерті батька в серпні 1170 р. був вигнаний новгородцями з міста і з 1173 р. княжив у володимирі -волинському. незабаром роман мстиславич одружився з дочкою впливового князя рюрика ростиславича — предславою. у 1187 р. зробив спробу оволодіти сусідньою галицькою землею. він зумів завоювати довіру галицького князя володимира ярославича і одночасно сколотити серед галицьких городян партію своїх прихильників, які 1188 р. вигнали володимира ярославича і запросили на його місце романа мстиславича. у свою чергу, володимир ярославич отримав від угорського короля. дізнавшись про наближення угорського війська, роман втік з галича і повернувся у володимир-волинський. у 1194 р. тесть романа, рюрик ростиславич, став київським князем і виділив йому п’ять міст на півдні київської землі. але незабаром володимирський князь всеволод велике гніздо зажадав відібрати міста у романа, залишивши йому всього одне місто. відносини князя з тестем різко зіпсувалися. у 1198 р. галицький князь володимир ярославич помер, не залишивши спадкоємців. роман об’єднав під своєю владою володимиро- волинську та галицьку землі. однак не всі галицькі бояри надали підтримку новому князеві. у відповідь  роман мстиславич влаштував у місті жорстоку розправу. багато бояр бігли в інші руські землі. роман повернув їх обіцянкою всяких милостей, але скоро під різними розправився і з ними. об’єднавши в своїх руках величезні володіння, роман вже не боявся тестя. він розлучився з дружиною, відправив її до батька, а сам одружився вдруге на анні, що походила з волинського боярського роду. роман, який мав від другої жінки двох синів: данила та василька. у 1202 р. на чолі об’єднаного галицько- волинського війська роман захопив київ, вигнав рюрика ростиславича, а на його місце посадив свого двоюрідного брата князя інгвара ярославича. через деякий час рюрик помирився з романом і знову став київським князем. у 1203 р. два князя разом ходили на половців, але посварилися через видобуток. захопивши в полон рюрика, його дружину і дочку предславу, роман наказав усіх трьох відправити в монастир. володіючи києвом, галичем і володимиром — волинським, роман мстиславич став наймогутнішим князем південної русі. папа римський інокентій iii прислав до нього своїх послів, переконуючи прийняти католицизм, за що обіцяв проголосити його королем русі. роман відповів відмовою. незабаром, не бажаючи сваритися з князем володимиро- суздальським всеволодом велике гніздо, роман відпустив з полону синів рюрика, а старшому з них, ростиславу, зятю всеволода, віддав київ. воював з половцями, литовцями, ятвягами. користувався величезним авторитетом в польщі та угорщині. посварився з краківським князем лешко білим, почав з ним війну. у 1205 р., перебуваючи на землях польщі, він потрапив у засідку і загинув. визнаючи його видатні досягнення, сучасники назвали його «великим» і «повелителем усієї русі».

Тройной гнет

1.национальный- со стороны другого государства

2. религиозный - когда местному населению запрещают исповедовать свою религию

3.крепостнический - феодалы угнетают крестьянство

тройной гнет можно увидеть на примере Украины 17 века со стороны Польши

2. Воссоединение Украины с Россией — историографический и публицистический термин, которым обозначают событие, заключавшееся в переходе реестрового Войска Запорожского и части подконтрольных ему территорий современной Украины (Гетманщина) в российское подданство[1] (Русское царство) в 1654 году.

Гетман Войска Запорожского Богдан Хмельницкий обратился с прошением о переходе на службу к царю Алексею Михайловичу. Просьба была удовлетворена царём и утверждена Земским собором в Москве. Побудительной причиной перехода являлось избавление православного населения Малой Руси от религиозного и социального угнетения со стороны шляхты и католического духовенства Речи Посполитой.

С 1960-х гг. в республике широко проводились мелиорационные работы. Земли, подвергшиеся мелиорации, давали почти 1/3 всей продукции растениеводства и 40 % кормов. Мелиорация способствовала наращиванию валовой продукции сельского хозяйства. Между тем она проводилась без достаточной научной разработки и породила экономические и экологические проблемы. В результате на Полесье не осталось рек и водоемов в их естественном состоянии. Интенсификации сельского хозяйства должна была содействовать и химизация — более широкое использование минеральных удобрений, известкование кислых почв. Это содействовало повышению урожайности сельскохозяйственных культур, хотя в известной степени вызывало и новые экологические проблемы, связанные с загрязнением почв, рек и водоемов. Для сельского хозяйства Беларуси была характерна выраженная специализация, проявлявшаяся в преимущественном развитии мясного и молочного животноводства, производства картофеля, льна, сахарной свеклы. Напряженным трудом белорусского народа в республике был создан большой производственно-экономический, научно-технический и интеллектуальный потенциал, что свидетельствовало о преобразовании Белорусской ССР в мощную индустриальную страну