(a) Абсолютизм поддерживал господство дворянского сословия, выделял дворянам из казны значительные суммы денег, потому дворянство поддерживало этот режим. Король всячески подчёркивал, насколько он выше любого из дворян, борясь с пережитками ещё эпохи феодальной раздробленности, но никогда не покушался на основные права дворянства.(b) С церковью, особенно католической, у абсолютных монархов иногда возникали противоречия, но в целом I сословие чувствовало себя комфортно, если не пыталось ограничить власть короля.(c) Буржуазия считалась низшим сословием, потому не могла рассчитывать на политические права. С другой стороны, она была одним из основных источников поступления денег в казну, потому государство проводило отечественной буржуазии политику протекционизма, которая уменьшала конкуренцию со стороны буржуазии других стран.Абсолютизм возник в результате ослабления органов сословного представительства. Королевская власть усиливалась ещё в предыдущие века в рамках борьбы с феодальной раздробленностью, в XVI веке в условиях религиозных войн сильная королевская власть сохранить стабильность государства и позволяла создать сильную армию, которая выигрывала войны. Начав усиливаться, королевская власть продолжала усиливаться за счёт полученных рычагов и когда религиозные войны в основном уже завершились.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Чим користувалися люди у період палеоліту ?
Ренуар), яка будувалася головним чином на матеріалі романізованих областей Європи, вважала середньовічні міста та їх установи прямим продовженням пізніх античних міст. Історики, що спиралися в основному на матеріал Північної, Західної, Центральної Європи (в першу чергу німецькі і англійські), бачили витоки середньовічних міст в явищах нового, феодального суспільства, перш за все правових та інституційних. Згідно з «вотчинної» теорії (Ейхгорн, Нич), місто і його інститути розвивалися з феодальної вотчини, її управління та права. «Маркова» теорія (Маурер, Гірке, Белов) виводила міські установи і право з ладу вільної сільської громади — марки. «Бургова» теорія (Кейтген, Метланд) вбачала центри міста у фортеці - бурзі і бурговому праві. «Ринкова» теорія (Зом, Шредер, Шульте) виводила міське право з ринкового права, що діяло в місцях, де велася торгівля.