Почему мы крестимся 3 пальцами, а не 2?

в православии обычно присутсвуют 2 вида крестного знамения: двоеперстное и троеперстное + именословное сложение у при благословении.три сложенных вместе пальца символизируют пресвятую троицу. рука, изображая крест, касается сначала правого плеча, потом левого, что символизирует традиционное для христианства противопоставление правой стороны, как места спасённых и левой — как места погибающих . таким образом, поднося руку сначала к правому, затем к левому плечу, христианин просит причислить его к участи спасённых и избавить от участи погибающих.двоеперстие использовалось на руси до реформ патриарха никона в xvii веке. (старообрядцы)

три пальца - тороица - единый бог, в трёх лицах.

Объяснение:

Майже не дві третини території українських земель становили розлогі чорноземи, завжди були головним багатством народу, а відразу-постійною причиною зазіхань сусідів на них.

Життя на цих землях впливало на формування характерних рис суспільного життя українців. Родючі ґрунти дозволяли українським селянам успішно вести одноосібні господарства на відміну від їхніх північних сусідів-росіян, де бідні ґрунти та суворий клімат змушували селян об'єднувати свої зусилля для спільної роботи. Ці особливості привели формування різної ментальності та соціально-економічної організації народів.

Переважну більшість українського народу наприкінці XVIII ст. складали селяни, які здавна працювали коло землі, жили в мальовничих селах і не поспішали змінити їх на міські оселі. Промислова революція поступово впливала на цю ситуацію, однак і наприкінці XIX ст.селяни становили 95% населення України.

Причин  для народных волнений и восстаний (Булавин на Дону в 1707-1708 и Пугачев в 1773-1775) было немало: 

1. наступление государства на вольную жизнь казаков;

2. ужесточение крепостного гнета на фоне значительной европеизации быта дворянства, что было взаимоисключающим и не соответствовало положению вещей в той же Европе; увеличение повинностей крестьян и работных 

3. преследования старообрядцев;

Все эти причины, а также и то, что русские солдаты, участвовавшие в заграничных походах, имели возможность воочию сравнить положение крестьян в Европе и на Руси, вело к нарастанию народного недовольства.