Опричнина ивана гроздного, ее обьективные и субьективные причины, характер протикания и социально-полетические последствия в конце 16 начале 17 века.

причины: личные качества царя; стремление бояр к власти; усиление влияния избранной рады.

протекание: разделение страны на земщину и опричнину, создание опричного войска, массовый террор.

последствия: разруха; ослабление авторитета власти,поражение в ливонской войне, дальнейшее закрепощение крестьян, укрепление личной власти царя, ликвидация пережитков удельной системы.

+ в начале xvii века - смута

Це була перша особливість непу в Україні. Другою особливістю було те, що продподаток мали розпочати стягувати з урожаю 1921 p., тобто з осені, а поки що діяв попередній закон щодо продрозклад ки з урожаю 1920 p., лише зменшений на 20 %. Третя особливість була в тому, що стягування продподатку з урожаю 1921 р. здійснювалась уже звичними методами продрозкладки.

Накопичення надлишків сільськогосподарських продуктів у селян призвело до виникнення проблеми їх реалізації. Тому логічним став другий крок непу — введення вільної приватної торгівлі, причому не тільки сільськогосподарськими товарами, а й промисловими. За рахунок торгівлі та обміну передбачалося додатково отримати ще 160 млн пудів і довести плановий мінімум, необхідний для споживання, до 400 млн пудів. З введенням вільної торгівлі змінилися розподільчі відносини — картки замінив ринок.

Наступним кроком непу стала часткова денаціоналізація промисловості, розширення можливостей для створення приватних та функціонування орендних підприємств. У руках держави залишились великі підприємства, значна частина дрібних передавалась у приватну власність або в оренду. В Україні з 1921 р. було здано в оренду 5200 дрібних підприємств харчової, шкіряної та інших галузей промисловості. Приватний капітал контролював у перші роки непу 75 % роздрібного товарообігу.

Розширення можливостей для функціонування приватного капіталу, оренди вимагало ліквідації ще одного постулату «воєнного комунізму» — заборони наймати робітників і примусової обов'язкової праці. Зростання промисловості, торгівлі, сільського господарства потребувало робочих рук і встановлення нового типу виробничих відносин (порівняно з попереднім періодом) між власником і робітниками. Керівництво більшовицької партії змушене було дещо приглушити своє гасло про експлуатацію людини людиною, і хоча з деякими обмеженнями та застереженнями (наприклад, на селі можна було наймати робітників, якщо Члени сім'ї також працюють разом з ними), найману працю було дозволено.

Значне розширення обсягів торгівлі та виробництва вимагало введення загального еквіваленту, який би регулював відносини між виробниками та споживачами. Прямий товарообмін У масштабах країни був нереальним і недосконалим. Потрібна була реформа фінансової системи, введення правильного грошового обігу й функціонування банківської системи. У листопаді 1922 р. почався випуск банкнот, названих червінцями, причому кожний з них дорівнював 10 золотим карбованцям.

Объяснение:

минойский крит

первые государства в греции возникли на острове крит в самом начале 2 тысячелетия до н. э. при раскопках на крите археологи нашли глиняные таблички с надписями. у его жителей была письменность. тогда жили еще не греки, и ученые не знают, на каком языке написаны эти таблички. поэтому до сих пор никто не смог их прочитать.  о критском обществе того времени мы знаем открытиям археологов. жителей острова ученые условно называют минойцами по имени царя миноса. сначала на крите существовало четыре государства, центром каждого из которых был большой дворец. в каждом дворце и на прилегающей к нему территории жило по нескольку тысяч человек. совсем по-другому жили крестьяне. в небольших деревеньках находились их убогие дома из глины, разделенные кривыми, узенькими улочками. жители деревень платили налоги дворцу, отдавая часть выращенных ими продуктов.

дворец в кноссе.

самым большим дворцом был тот, который находится в кноссе.  этот дворец почти 40 лет раскапывал знаменитый археолог эванс. жить в нем было удобно хорошо сохранился тронный зал царя. в этом зале обсуждались важные государственные дела. в других комнатах стены  украшали красивые росписи. на них  видно самих обитателей дворца. кладовые дворца были наполнены запасами продуктов и множеством других вещей. зерно, оливковое масло и вино хранили в огромных сосудах из глины (пифосах). когда археологи раскапывали комнаты, где стояли пифосы, то нашли в них остатки зерна и других продуктов.