Почему в 1943 г.в ходе.в.о войны произошёл коренной перелом?

Начало коренному перелому было положено наступательной операцией "уран" под сталинградом. все признаки перелома были на лицо: стратегическая инициатива перешла к красной армии, впервые было обеспечено военно - техническое превосходство над противником.

Со смещением н. с. хрущёва и приходом к власти л. и. брежнева для партийно-государственного аппарата наступил «золотой век». в качестве главного лозунга была выдвинута идея «стабильности кадров», что нередко означало пожизненность номенклатурных постов, вело к безнаказанности руководителей, коррупции, разрыву между словом и делом. главным критерием при назначении на должность становилась личная лояльность чиновника. объективно эта «стабильность» вела к консервации, неизменности режима. уже первые решения возвращали к привычным . были совнархозы и восстановлены отраслевые министерства. их количество с каждым годом росло. в середине 80-х гг. было более 100 министерств и ведомств союзного уровня (в 1924 г. — 10, в 1936 г. — 20) и 500 республиканского. к тому времени на каждые 6—7 человек в стране приходилось по одному «». на их содержание ежегодно затрачивалось до 40 млрд р. «стабильность» обернулась и старением кадров. к 1982 г. средний возраст высшего руководства перешагнул 70-летний рубеж.

Удругій половині xii ст. ійський престол обіймав генріх ii плантагенет (1154—1189). генріх  був талановитим правителем, мав  пудову пам’ять і володів шістьма  мовами, утім, не знав ійської. водночас був невибагливим, нехтував зручностями та виявляв неабияку енергію і працьовитість. завдяки вдалому одруженню, мав великі земельні володіння не тільки в ії,  а й у франції. для зміцнення влади генріх збільшив повноваження шерифів — відданих королю ів графств, і запровадив важливі реформи. військова — полягала в частковому або  навіть повному звільненні феодалів  від військової служби. натомість із  них утримували спеціальний податок — "щитові гроші", на які король  наймав армію, підпорядковану тільки йому. унаслідок цієї реформи, залежність короля від феодалів значно  зменшувалась. суть судової реформи полягала в тому, що кожна вільна людина могла  за певну' платню перенести розгляд  своєї справи із суду феодала до суду  короля. розслідування в королівському суді проводили 12 місцевих жителів, які присягали на біблії в тому,  що чесно вестимуть справу. відтак  цей суд назвали судом присяжних. так в ії поступово складалося загальне право — єдині для всієї країни закони.