Размер царской семьи/глава в 17 веке

Вцарской семье было 6-8 человек.

Радянсько-фінська війна

• Виборзько-Петрозаводська операція (10 липня — 9 серпня 1944)

• Виборзька операція (10 — 20 червня 1944)

• Свірсько-Петрозаводська операція (21 липня — 9 серпня 1944)

Битва за Нарву (1944) (2 лютого — 10 серпня 1944)

• Битва за плацдарм Нарва (2 лютого — 26 липня 1944)

• Нарвська операція (лютий 1944) (15 — 28 лютого 1944)

• Нарвська операція (1—4 березня 1944) (1 — 4 березня 1944)

• Нарвська операція (18-24 березня 1944) (18 — 24 березня 1944)

• Нарвська операція (липень 1944) (24 — 30 липня 1944)

• Битва за лінію «Танненберг» (25 липня — 10 серпня 1944)

Прибалтійська операція (1944)

• Тартуська операція (10 серпня — 6 вересня 1944)

• Прибалтійська операція (1944) (14 вересня — 24 листопада 1944)

• Ризька операція (14 вересня — 22 жовтня 1944)

• Талліннська операція (17 — 26 вересня 1944)

•Моонзундська операція (1944) (27 вересня — 24 листопада 1944)

• Мемельська операція (5 — 22 жовтня 1944)

Окремі операції

Псковська операція (9 березня — 15 квітня 1944)

Режицько-Двінська операція (10 — 27 липня 1944)

Псковсько-Островська операція (11 — 31 липня 1944)

Мадонська операція (1 — 28 серпня 1944)

Гумбіннен-Гольдапська операція (16 — 30 жовтня 1944)

Петсамо-Кіркенеська операція (7 — 29 жовтня 1944)

Курляндський мішок (10 жовтня 1944 — 10 травня 1945)

Центральний напрямок

Окремі операції

Калинковицько-Мозирська операція (8 — 30 січня 1944)

Вітебська операція (3 лютого — 13 березня 1944)

Рогачевсько-Жлобинська операція (21 — 26 лютого 1944)

Операція «Багратіон»

Операція «Багратіон» (23 червня — 29 серпня 1944)

Вітебсько-Оршанська операція (22 — 28 червня 1944)

Могильовська операція (22 — 28 червня 1944)

Бобруйська операція (24 — 29 червня 1944)

Мінська операція (29 червня — 4 липня 1944)

Полоцька операція (29 червня — 4 липня 1944)

Шяуляйська операція (5 — 31 липня 1944)

Вільнюська операція (5 — 20 липня 1944)

Білостоцька операція (5 — 27 липня 1944)

Люблін-Берестейська операція (18 липня — 2 серпня 1944)

Каунаська операція (26 липня — 28 серпня 1944)

Південний напрямок

Дніпровсько-Карпатська операція

Дніпровсько-Карпатська операція (24 грудня 1943 — 17 квітня 1944)

Житомирсько-Бердичівська операція (24 грудня 1943 — 14 січня 1944)

Кіровоградська операція (5 — 16 січня 1944)

Корсунь-Шевченківська операція (24 січня — 17 лютого 1944)

Рівненсько-Луцька операція (27 січня — 11 лютого 1944)

Нікопольсько—Криворізька операція (30 січня — 29 лютого всько-Чернівецька операція (4 березня — 17 квітня 1944)

Кам'янець-Подільський котел (25 березня — 15 квітня 1944)

Умансько-Ботошанська операція (5 березня — 7 квітня 1944)

Березнегувато-Снігурівська операція (6 — 18 березня 1944)

Поліська операція (15 березня — 5 квітня 1944)

Одеська операція (26 березня — 14 квітня 1944)

Битва за Крим

Кримська операція (1944) (8 квітня — 12 травня 1944)

Окремі операції

Перша Яссько-Кишинівська операція (8 квітня — 6 червня 1944)

Перша битва за Тиргу-Фрумос (9 — 12 квітня 1944)

Друга битва за Тиргу-Фрумос (2 — 8 травня 1944)

Друга Яссько-Кишинівська операція (20 — 29 серпня 1944)

Львівсько-Сандомирська операція (13 липня — 29 серпня 1944)

Бойові дії у Східних Карпатах (1944)

Східно-Карпатська операція (8 вересня — 28 жовтня 1944)

Карпатсько-Дуклінська операція (8 вересня — 28 жовтня 1944)

Карпатсько-Ужгородська операція (9 вересня — 28 жовтня 1944)

Східна Європа

Румунська операція (30 серпня — 3 жовтня 1944)

Болгарська операція (5 або 8 — 9 вересня 1944)

Белградська операція (28 вересня — 20 жовтня 1944)

Апатін-Капошварська операція (7 листопада — 10 грудня 1944)

В отличие от остальных римских императоров, котрые придерживались язычества, действия Константина и Феодосия были направлены на узаконивание и расширение христианства.

Императоры-христиане развернули борьбу с некоторыми языческими традициями. Если Константин прекратил преследование христиан и разрешил им строить храмы, то при Феодосии государство поставило целью искоренить языческие культы и началось преследование язычников, как "врагов государства".

Некоторые законы, принятые во время правления Константина, были гуманными и , возможно, вдохновленные его христианством: заключенного больше нельзя было держать в полной темноте, его нужно было выпускать на улицу и дневной свет; осужденному разрешалось умереть на арене, но он не мог быть заклеймен на своем «небесно украшенном» лице, так как Бог, как предполагалось, создал человека по своему образу и подобию, но только на ногах

Рядом указов Феодосия запрещены были под страхом смертной казни жертвоприношения и предписано уничтожение языческих рамов. Были установлены тяжёлые штрафы за поклонение старым богам.